Феноменальна справа якраз на завершення моєї карєри, сказав він. То як, детективе, прийдете на прощальну вечірку?
Е-е-е На яку вечірку?
Ту, яку ви готуєте для мене як такий собі сюрприз.
Так, прийду, зізналася Ріццолі.
Ха! Від вас завжди можна дістати чітку відповідь. Наступного тижня?
Ні, за два тижні. І я нічого вам не казала, гаразд?
Насправді я радий, що ви сказали. Він подивився собі під ноги. Я не надто люблю сюрпризи.
То що тут у нас, доку? Його збили і втекли?
Здається, отут він упав на асфальт.
Ріццолі подивилися на велику пляму крові. Потім на вкрите простирадлом тіло, яке лежало за добру дюжину метрів далі, на тротуарі.
Кажете, він упав тут, а потім перелетів аж туди? перепитала Ріццолі.
Схоже на те.
Здається, то була дуже велика вантажівка
Ідеться не про вантажівку, загадково промовив доктор Тірні.
Він пішов вулицею, уважно дивлячись під ноги.
Ріццолі рушила за ним, відганяючи зграї мух. Тірні зупинився футів за тридцять і показав на шмат якоїсь сіруватої субстанції на узбіччі.
Мозок, пояснив він.
Мозок, пояснив він.
То його не вантажівкою переїхало?
Ні. І не легковим автомобілем.
Але в цього чувака сліди від шин на сорочці.
Тірні підвів голову, уважно роздивляючись вулицю, тротуари, будівлі.
Ви нічого цікавого не помітили на місці злочину, детективе?
Крім трупа, якому геть мозок вибило?
Погляньте на місце, де він упав, Тірні махнув рукою на ділянку, над якою нещодавно сидів навпочіпки. Бачите, як розлетілися фрагменти тіла?
Так. У всіх напрямках. А ця точка центр кола.
Саме так.
На вулиці жвавий рух, сказала Ріццолі. Машини вилітають з-за рогу на повній швидкості. Крім того, на сорочці в жертви сліди від шин.
Погляньмо на ці сліди ще раз.
Коли вони знову підійшли до тіла, до них приєднався Баррі Фрост, блідий і трохи зніяковілий.
Господи, Боже мій, простогнав він.
Ви як? запитала Ріццолі.
Може, у мене гастроентерит чи щось таке?
Чи щось таке, відповіла вона.
Їй завжди подобався Фрост, веселий і життєлюбний, тож дуже сумно було бачити його приниження. Вона поплескала його по плечу й підбадьорила материнською усмішкою. Фроста хотілося опікати навіть таким жінкам, як Ріццолі, дуже далеким від материнських інстинктів.
Наступного разу візьму вам паперовий пакет, сказала вона.
Знаєте, я справді думаю, що в мене якийсь розлад шлунка пробурмотів він, плентаючись позаду.
Вони підійшли до тіла. Доктор Тірні щось пробурчав, опускаючись навпочіпки його кінцівки відчайдушно опиралися цьому насиллю. Він підняв одноразове простирадло. Фрост пополотнів і на крок відступив. Ріццолі примусила себе стояти на місці.
Тулуб розірвало на дві частині приблизно по лінії пупка. Верхня, вдягнена в бежеву бавовняну сорочку, простягнулася із заходу на схід. Нижня, у блакитних джинсах, лежала перпендикулярно до неї. Ці дві половини зєднувалися лише кількома смужками шкіри і мязів. Внутрішні органи вивалилися й лежали навколо безформним місивом. Череп ззаду було розбито, і мозок вилився.
Молодий чоловік, вага тіла нормальна. Можливо, латиноамериканського або середземноморського походження, сказав Тірні. Грудний відділ хребта, ребра, ключиця і кістки черепа свідчать про явні ознаки переломів.
І це не тому, що він потрапив під вантажівку? запитала Ріццолі.
Безумовно, вантажівка могла завдати таких серйозних травм, відповів доктор Тірні, кидаючи їй виклик поглядом своїх блідо-блакитних очей. Але чи хтось бачив або чув, як проїжджає машина?
На жаль, ні, визнала вона.
Фрост нарешті здобувся на кілька слів:
Знаєте, мені здається, що на сорочці в нього не сліди від шин.
Ріццолі уважно подивилася на чорні смуги на грудях сорочки загиблого. Вдягненою в латексну рукавичку рукою вона торкнулася однієї зі смуг, а потім, обмірковуючи нову інформацію, глянула на свій палець, який забарвився чорним.
Ваша правда, сказала вона. Це не сліди від шин, а мастило.
Вона підвела голову й подивилася на дорогу. Там мали бути криваві сліди від шин. Уламки скла чи пластику від такого сильного зіткнення машини з людським тілом.
Деякий час усі троє мовчали. Вони просто перезирнулися, коли раптом спало на гадку єдино можливе пояснення. І, немовби на підтвердження цієї гіпотези, у небі загудів літак. Ріццолі примружилась і побачила, як над головою пролітає «Боїнґ-747», знижуючись перед заходом на посадку в міжнародному аеропорту Лоґан.
Господи, мовив Фрост, затуляючи очі від сонця. Яка висота! Будь ласка, скажіть, що він упав на землю вже мертвим.
Це дуже ймовірно, відповів Тірні. Гадаю, він упав, коли літак пішов на посадку. Якщо припустити, що це був міжнародний рейс
Ну, так, сказала Ріццолі. Скільки нелегалів намагається вирватися зі своїх країн? Вона подивилася на оливково-смагляву шкіру мертвого чоловіка. Отже, він летів, скажімо, з Південної Америки
На висоті щонайменше тридцять тисяч футів, додав Тірні. Ніші для шасі не герметизуються. Швидка декомпресія. Переохолодження. Навіть посеред літа на таких висотах температура дуже низька. Декілька годин у таких умовах і він втратив свідомість від гіпотермії та браку кисню. А може, його перемололо ще на зльоті, коли прибирали колеса шасі, й під час польоту він сконав.