Навіщо ти це робиш?! наляканий Кол відступив подалі.
Відчепися! гаркнув Біллі.
Потім він узяв телефон, подзвонив у беллінгемський поліцейський відділок і попросив покликати детектива Віллі Зібелла. Йому Біллі повідомив, що взяв у заручники Тіма Кола тож якщо детектив не відкличе своїх людей, він убє заручника і закопає його тіло в лісі по частинах.
Коли Біллі повісив слухавку, Кол схопив Зухвалька і кинувся до дверей.
Агов, повернися! Я зробив це лише для того, щоб вони не вважали тебе співучасником! Я не хотів би, щоб у мого партнера виникли проблеми через допомогу людині, яку розшукує ФБР.
Кол був вдячний йому за це.
Невдовзі прийшли ліки для Біллі, і на якийсь час він знов став собою. Однак йому доводилось економити, тому іноді він все одно лякав свого друга. Він став підозрілим і недовірливим, а потім взагалі заборонив Колу самому виходити з готелю.
У Лос-Анджелесі з документами Крістофера Карра Біллі купив дробовик і ножівку по металу щоб обпиляти дуло. Коли вони виїжджали з міста, Біллі відчинив вікно машини і прострелив світлофор. Кол намагався здогадатись, яка з особистостей так поводиться.
Дорогою Біллі навчив Кола заправлятися на старих заправках на них встановлені старі автомати для зчитування кредитних карток, тому можна було розплачуватися картками, ліміт яких уже вичерпаний, і таким чином не витрачати гроші.
Давно я так не веселився, сказав йому Кол.
Він вів машину, а Біллі загубився десь у своїх думках. Коли вони зупинилися на узбіччі на поклик природи, Мілліган сказав Колу, що в кущах щось ворушиться.
Можеш перевірити, що там? попросив він.
Я нічого не чув, похитав головою Кол, дивлячись на дробовик у руках Біллі.
Іди подивися.
Нікуди я не піду. Тут можуть бути змії. Якщо тобі так цікаво іди і сам перевір. А я потримаю дробовик.
Коли вони поїхали далі, Біллі раптом схопив Зухвалька і сказав, що викине пса у вікна, якщо Кол відмовиться робити те, що йому кажуть. Кол негайно схопив його за волосся й різко смикнув голову назад:
Хто б ти там не був, слухай сюди: торкнешся мого собаки я тебе вбю.
Це вгамувало Біллі.
Він почав частіше приймати таблетки і знов наче став самим собою. Вони багато говорили про бізнес із джакузі та про те, як зможуть заробити багато грошей, допомагаючи літнім людям у Флориді полегшити біль у кістках.
Однак що менше їм лишалося до Флориди, то більше нервував Кол. Він почав підозрювати, що Біллі все це спланував від самого початку: потоваришувати з кимось, дізнатися про нього якомога більше, а потім забрати його документи, вбити і жити далі під його іменем. Він розумів, що документи Кріса Карра тепер нічого не варті, а нових він зробити не встигне та й не зможе. Кол не міг спокійно спати він постійно прокидався зі страху, що Біллі щось із ним зробить.
У Кі-Біскейн Біллі почав розповідати дивні історії про те, що його батько мафіозі, і що він збирається розповісти йому про свою ідею з орендою джакузі у будинки для літніх людей.
Але я говоритиму з ним сам. Він не стане знайомитися з новою людиною. Він ненавидить мене, але сподіваюсь, я зможу його переконати, що змінився і що це хороша ідея.
Коли Біллі запропонував прогулятися вздовж канав і пошукати алігаторів, Кол помітив, що його друг поводиться просто як Джек Ніколсон у «Пролітаючи над гніздом зозулі»[55]. Може, Біллі планує кинути його в канаву, де б його зїли алігатори?
Потім Біллі знов почав говорити дивні речі.
У мене тут двоюрідний брат. Я хотів познайомити тебе з ним і його людьми, але потім передумав. Так що висади мене тут.
Кол запитав, чому Біллі передумав, і той пояснив, що його брат займається контрабандою наркотиків з Куби і дехто з його друзів підірвав літак, таємно підстеріг наркодилерів у місці передачі наркотиків, простежив за ними та вкрав їхній вантаж. Тепер у них жорстока ворожнеча з цими наркодилерами.
У них все дуже добре організовано, продовжував Біллі. Так що тобі краще ніколи нікому про це не розповідати, інакше опинишся в небезпеці.
Я нікому не розповім, пообіцяв Кол.
Так, завтра після обіду зустрічаємося на цьому паркінгу і їдемо говорити з Ренді.
Добре.
Я орендую лімузин чекатимемо його біля готелю.
Добре.
Але за кілька хвилин після того як Біллі пішов, Кол посадив Зухвалька на коліна, завів машину і помчав на північ. Через кілька миль він зупинився подумати. Щось усе це не сходилося. І тут до нього дійшло: Біллі щойно його кинув!
Кол зателефонував у поліцейський відділок Беллінгема й повідомив детективу Зібеллу місцеперебування Біллі та дещо з того, що трапилося з ними в дорозі. Він кілька разів повторив слова Біллі про наркоторговців і зустріч з громадським захисником з Огайо тут, у Кі-Біскейн.
Ну, тепер все сходиться, підсумував Зібелл. У нього такий стиль він краде особистості інших людей, краде їхні документи.
Кол згадав про дробовик і алігаторів.
Будьте уважний, продовжував Зібелл. Якщо його схоплять він може звинуватити вас у чомусь.
Цього Колу вистачило. Він рушив у дорогу та не спинявся аж до самого Джексонвілля. Там він переночував, а наступного ранку проїхав 800 миль[56] за десять годин до Детройта. Його не залишала думка, що якби Біллі не був психічнохворим, йому б хотілося пізнати його ближче.