Уже за два місяці після опівнічного дзвінка Танди Бартлі Біллі перевели в Колумбус. А ще за два дні Танда переїхала до сестри Біллі Кейті, щоб було зручно відвідувати його щодня.
Розділ 19
А ось і наречена
(1)
Особливе відділення «С» Регіонального центру судової медицини центрального Огайо під керівництвом головного лікаря Джудіт Бокс стало першою спеціалізованою установою для лікування СМО у країні. Пацієнтів тут поки було двоє дві молоді жінки. Персоналу налічувалося чимало: сама доктор Бокс, соціальний працівник, ще 21 медсестра і наглядач. Більшість з них раділа можливості працювати над провідними дослідженнями цієї рідкісної хвороби. Звісно, історія Біллі Міллігана була тут усім відома, але Джудіт Бокс все одно вирішила підготувати персонал до атак ЗМІ, які почнуться після переведення Біллі в Колумбус. Окремо вона наголосила на важливості конфіденційності пацієнтів: жодні відомості про Міллігана чи інших двох пацієнток не мають потрапити у ЗМІ.
Доктор Бокс не бачилася з Мілліганом відтоді, як Департамент психічного здоровя попросив її дати оцінку його стану в Лімі. Пізніше вона співпрацювала з Аланом Ґолдсбері, адвокатом Біллі, давала свідчення на його користь у рамках засідання комісії 14 квітня та першою повідомила про бажання взяти Біллі під свою відповідальність у нове відділення.
Тепер нарешті Департамент психічного здоровя передав їй Біллі: в інвалідному візку і вкритого синцями.
За чотири дні після переведення в Колумбус аллен зателефонував письменнику й повідомив:
Я набрався духу й попросив Танду вийти за мене. Вона відповіла «так». Навіть не роздумувала. Сказала, що їй буде набагато спокійніше, якщо ми будемо одружені.
А ти впевнений, що справді цього хочеш?
Вона перша, хто приймає мене таким, який я є, пояснив аллен. Ми багато часу проводили разом у Дейтоні. Вона чудово розуміє мене, і ми кохаємо одне одного.
Я й не знав, що можна одружуватися, коли проходиш лікування.
Так, виявляється, можна.
Може, не варто квапитися з цим?
Ми вже все вирішили, твердо мовив аллен. Лишилося тільки визначитися з датою. Оскільки ми обидва не релігійні, то хочемо, щоб нас розписав мировий суддя. Будеш моїм свідком? І ще я б хотів, щоб ти написав наші обітниці.
Я навіть не знаю Мені треба подумати.
Я хотів, щоб ти дізнався про це першим.
Пізніше Танда розповіла, що бачила, як люди з Дейтонського центру одружуються, і почала говорити про це з Біллі. Спочатку вони обоє вирішили не одружуватись, аж поки його не випустять.
Але після його переведення в Колумбус і мого переїзду до Кейті я розповіла про те, що наш спільний знайомий інший пацієнт одружується, і ми обидва зрозуміли, що більше не хочемо чекати.
Вам буде непросто, застеріг її письменник. Для ЗМІ це буде просто цирковою виставою. Ти впевнена, що хочеш цього?
Я кохаю Біллі. І я сильніша, аніж здається.
Що тебе в ньому приваблює?
Вона повільно похитала головою, добираючи потрібні слова.
Він такий цікавий таємничий і вразливий усе відразу. Часом він мачо, а в інший момент ніжний і соромязливий. Він буває відстороненим і раціональним, а буває емоційним. Іноді він маніпулятивний покидьок, іноді вуличний забіяка, що не перестає лаятися. Але я знаю, що глибоко всередині він наляканий маленький хлопчисько. Мабуть, я й сама почуваюся так само хіба що без нападів амнезії. І я думаю, що мій вид кохання здатен зробити його цілим.
Це ж який вид кохання?
Той, що називають суворим коханням.
Вона пояснила, що виховання зробило її достатньо сильною, щоб витримати будь-які наслідки стосунків з такою людиною, як Біллі. Коли їй було три роки, її родина переїхала із шахтарського містечка у графстві Флойд, штат Кентуккі, у Джорджію, а потім і в Цинциннаті. Потім, коли їй виповнилося шість, вони знов переїхали цього разу в Дейтон, де вона й далі жила з батьками і братом. Вона особливо пишалася, що її бабусею з батькового боку була Моді Мак-Кой зі славнозвісного клану Мак-Коїв. Їхня відома ворожнеча з Хетфілдами[38] насправді, як каже вона, почалася після того, як Мак-Кої побудували будиночок зі скляними вікнами на горі, що належала родині Хетфілдів. Спочатку Хетфілди розгнівались і побили всі вікна в будинку. Мак-Кої вирішили помститися: підстерегли ворогів у засідці та, коли ті спускалися з гори, напали на них і жорстоко побили льодорубами. Хетфілдів довелося госпіталізувати під охороною.
Мій батько був бріаром[39], його бабуся була з черокі[40], гордо мовила вона. З таким спадком я зможу подбати про коханого чоловіка та про себе саму.
(2)
Доктор Бокс знала про неоднозначність використання «Амобарбіталу», який доктор Кол давав Біллі, щоб стабілізувати його стан і не дати йому переключатися. Однак вона теж вважала, що це найбільш ефективний спосіб контролювати його особистості. Говорячи з томмі, алленом або філіпом, вона робила інєкцію і чула, як його голос поступово змінюється, не уриваючи мови. Можна було уявити, як вони всі одне за одним заходять у кімнату, зливаючись в єдину особистість.
Буду відвертою, сказала вона письменникові, я не лікую Біллі. Ми лише гасимо місцеві пожежі.
Вона мала на увазі той факт, що вже за кілька тижнів після переведення Біллі у газетах знов почали виходити статті з обвинуваченнями. Менш ніж за три тижні до виборів, 17 жовтня 1981 року, у «Колумбус Сітізен-Джорнал» вийшла стаття, у якій депутат Дон Гілмор виступав проти «особливого режиму лікування» Міллігана: начебто йому дозволяють тримати особистий кольоровий телевізор з ігровими приставками та обирати сусідів по кімнаті. Директор Департаменту психічного здоровя Огайо назвав ці звинувачення «безпідставними» і пояснив, що в Міллігана звичайний чорно-білий телевізор і що такі речі дозволяється привозити пацієнтам, які довго перебувають на лікуванні. Директор також нагадав політику, що «необґрунтоване розголошення інформації про стан будь-кого з пацієнтів психіатричної лікарні може негативно вплинути на процес лікування» Незважаючи на це, уже за місяць депутат Гілмор знайшов іншу причину, щоб розкритикувати складений доктором Бокс план лікування і зробити випад у бік Міллігана.