І нащо це вам?
Ми хочемо ходити в майстерню. Хочемо навчитися щось робити, відповів Зак.
А в карти граєте?
Граємо, швидко відповів аллен.
Ну тоді заходьте до мене на партію чи дві, коли не копирсатиметесь з тими машинами. Головне не створюйте мені зайвих проблем. І не питайте ні про що, бо я гадки не маю, як те лайно працює. Там ще є ящик з інструментами та все таке інше. Ну все, можете йти. Дивіться, чого ви там хотіли навчитися. Тільки рук собі не повідрізайте.
аллен і Зак уважно оглянули обладнання. Виявилося, що там повно всього, і навіть Кемпбелл не всім уміє користуватися. Він знав лише, що робити з циркуляркою, стрічковою пилкою, буром, стругальним станком і шліфувальним верстатом. А от токарного верстата та лобзика він навіть не торкався.
Десь тут мають бути вимикачі, Зак почав оглядати машини.
Та я вже шукав, але не знайшов.
Вони втрьох залізли під стіл і почали шукати, де ж увімкнути те обладнання. Нарешті Зак знайшов провід, який негайно підключив до розетки. У приладі щось задзижчало, і всі троє підскочили, вдарившись головою об стіл.
Ну, принаймні воно працює, підсумував Зак.
Лишилося лише зрозуміти, як цим користуватися, буркнув Ленні, потираючи лису маківку.
аллен відчув, як на голові визріває шишка.
Може, знайдемо якісь інструкції в бібліотеці? запропонував він.
Вони справді знайшли в бібліотеці потрібні книжки й почали обережно експериментувати з новим обладнанням. Завязалася суперечка про те, що вигідніше робити: журнальні столики, вішаки для краваток чи підставки для журналів.
Зак понишпорив у кутку серед коробок і витяг одну вона дивно торохтіла.
Що там у тебе?
Він відкрив коробку й розклав на столі кілька коліщаток і маленьких бронзових цифр.
Не знаю.
Схоже, це деталі від годинника. Але я про них анічогісінько не знаю, похитав головою Ленні.
Дай мені подивитися, аллен заходився перебирати коліщатка й відчув, як десь усередині прокинувся зацікавлений томмі. От же маленький негідник. Думаю, я зможу це зібрати.
Навіть якщо ти збереш механізм у нас все одно немає деревини, щоб зробити корпус, сказав Ленні.
Зак знов окинув оком дубові двері сушарні, потім узяв викрутку й відкрутив петлі. Двері подались, і він обережно обпер їх на стіну.
Тепер є, усміхнувся він.
Зак знов окинув оком дубові двері сушарні, потім узяв викрутку й відкрутив петлі. Двері подались, і він обережно обпер їх на стіну.
Тепер є, усміхнувся він.
Та тут на три годинники вистачить, оцінив аллен.
А до біса ті двері! Ленні клацнув вимикачем циркулярки, а Зак і аллен удвох поклали двері на стіл, щоб пустити їх на дошки. Працюючи, усі троє наспівували пісеньку «Заспіваймо, робітнику!»
(2)
Протягом останнього тижня травня й на початку червня сцену ділили між собою аллен і томмі: томмі розписував стіни в гончарні, аллен збирав годинник у столярні (свердлив отвори, прилаштовував циферблат, шліфував корпус, клеїв, покривав лаком). Усі троє виготовляти власні годинники. Коли робота нарешті завершилась, аллен сказав Ленні:
У тебе вийшло найкраще. Оригінальний дизайн. Думаю, його запросто можна продати доларів за тридцять.
Я віддам за скільки завгодно у мене цигарки майже закінчилися.
До майстерні увійшов наглядач, який купив журнальний столик, і побачив на столі три годинники.
О, мені подобається оцей! вказав він на годинник Ленні. Даю пять баксів.
Ленні відразу простяг руку по свій годинник.
Стривай! вигукнув аллен. Ленні, можна тебе на хвилиночку?
Наглядач різко повернувся до нього:
А ти хто такий?
Це Біллі Мілліган, представив його Ленні. Ми разом робили годинники.
А-а-а. Чув я про тебе, кинув він гострий погляд на аллена.
Той нічого не відповів і потягнув Ленні убік.
Слухай, не будь таким ідіотом, зашепотів він. Дозволь я сам з ним говоритиму. Не можна продавати такий годинник за пятірку!
Ну добре. Але якщо він не погодиться й піде, я візьму пятірку.
Ленні, я справді хочу цей годинник, гукнув наглядач. Я просто зараз піду і віддам гроші твоєму соціальному представникові.
Ленні не віддасть його менш ніж за тридцятку, оголосив аллен.
Та ти збожеволів!
Якщо ви хочете цей годинник доведеться заплатити саме стільки, знизав плечима той.
Та пішов ти! кинув наглядач і вийшов з майстерні. За годину він повернувся з чеком на 30 доларів і простяг його Ленні. Виходячи з майстерні, він кинув через плече:
Тримайся від моїх справ подалі, Міллігане.
Ленні радісно застрибав по кімнаті:
Господи, я навіть не знаю, куди мені діти тридцять баксів!
Треба витратити половину на матеріали, поклав йому руку на плече аллен.
Що?! То ж мій годинник був!
Слухай, ти ж хотів віддати його за пятірку, сказав Зак. А що за матеріали ти хочеш купити, Біллі?
Деревину. На пятнадцять доларів можна купити трохи непоганої веймутової сосни.
Ленні погодився, і аллен зробив замовлення, скориставшись телефоном у загальній кімнаті. На жаль, виявилося, що на доставку деревини в майстерню лікарні знадобиться аж два тижні.
Ну о-о-о-от, простогнав Ленні. У нас купа інструментів і прірва часу, а ми просто сидимо тут! Справжній злочин так гаяти час!
У когось є ідеї? спитав Зак.