рейджен загарчав крізь стиснуті зуби:
Забирайся геть звідси негайно, суко! Негайно!
Він відірвав від ліжка бильце і почав розмахувати ним навколо себе, відганяючи наглядачів. Очі місіс Ґрандінґ перелякано розширилися. рейджен розтрощив вікно. Вони спробували скрутити його, але він один за одним відправив усіх наглядачів у нокаут.
За що?! Господи, за що?! Чому?!
Кілька наглядачів одночасно накинулися на рейджена і схопили його за ноги й руки. Їм удалося втягли його в душову кімнату, і один з наглядачів устромив йому в шию шприц. Очі заступила темрява.
(2)
томмі прокинувся й закліпав очима. Він відчув, як його хтось піднімає, кладе на качалку і привязує. Він звільнив руки з ременів, але наглядач швидко знов його привязав цього разу міцніше, а також затягнув ремені на ногах. томмі знов звільнився, і їм довелося привязати його за руки, ноги та груди. Його везли геть із чоловічого корпусу.
томмі знав, що його перевозять у відділення інтенсивної терапії це девяте відділення. Тут найвищий ступінь охорони, і, по суті, він буде просто цілими днями сидіти на стільці. Е, ні. Звідти він утече.
Раптом томмі збагнув, що його везуть не у відділення 9, а на якусь платформу для завантаження. Він спробував звільнити руки, але наглядачі постійно підтягували ремені дедалі тугіше. Якась огидна жінка засунула йому в горло пігулку. Качалку затягли на платформу і завезли у фургон. Усередині томмі побачив електричні дроти, і відразу все зрозумів. Він у «Барбекю на колесах».
Усі казали, що використання шокотерапії в Лімі протизаконне, але від інших пацієнтів він чув, що обійти правила тут вдається за допомогою електрошоку на колесах, який начебто не є частиною клініки.
За першим же сигналом тривоги машину просто відключали від мережі та відганяли подалі. Дехто з пацієнтів-зомбі неодноразово бував у «Барбекю на колесах», але томмі був переконаний, що рейджен не дозволить і йому перетворитися на овоч.
За першим же сигналом тривоги машину просто відключали від мережі та відганяли подалі. Дехто з пацієнтів-зомбі неодноразово бував у «Барбекю на колесах», але томмі був переконаний, що рейджен не дозволить і йому перетворитися на овоч.
Він не помітив, як хтось підійшов до нього ззаду, аж раптом над головою зявилася Біблія й боляче вдарила по лобі. А потім знов. І ще раз. Кожен удар супроводжувався голосом, який закликав:
Імям Господа нашого Ісуса Христа заклинаю тебе, демоне! Облиш це тіло й душу!
Голос був схожий на Лінднера. томмі навіть був майже упевнений, що це він, але побачити його не вдавалося. До голови, наче навушники, причепили електроди, змащені якимось провідним гелем, а потім смикнули важіль. томмі почув, як навколо все загуло. У голові була єдина думка: ну хоч Річард поки відпочине від цих виродків
А потім був удар. Перш ніж усе поглинула темрява, томмі встиг покликати на допомогу. Але рейджен не відповів.
Він отямився від пульсуючого болю у шиї та розплющив очі. Навколо стояли нечіткі люди, які ніяк не хотіли ставати чіткішими. Запястя і ноги утримували залізні кайдани. Він був голий, за винятком простирадла, яким його привязали до столу через груди наче розіпяли на шматку заліза. Усе тіло розпікав біль. У обидва стегна щось вкололи.
Чийсь голос промовив:
Вам, містере Мілліган, таки вдалося влаштувати виставу. Ви засунули свого носа в геть усі справи, які вас не стосуються. Ви не підкорюєтеся наказам. Ви ганьбуєте наш заклад у суді. Ваші адвокати завдали чимало неприємностей своїми скаргами у суд, дорожну поліцію та ФБР. Так от що я вам скажу, містере Мілліган: ви тут згнієте. Ви благатимете про смерть. Третій страйк, містере Мілліган! Аут!
Наступного дня доктор Лінднер зробив запис щодо переведення Міллігана у відділення 9.
(доктор медичних наук Льюїс А. Лінднер)
19 грудня 1979 року, 9:30
Беручи до уваги явні симптоми психозу, що були виявлені у пацієнта [Міллігана] під час вечірнього огляду вчора, я дійшов висновку, що йому потрібен більш упорядкований догляд. У звязку з цим я пропоную його терапевтичній команді перевести пацієнта до палати в закритому корпусі
У історії хвороби є також звіт одного з наглядачів, у якому описується поведінка Міллігана, він став одним з доказів необхідності переведення Біллі у відділення з максимально суворим наглядом.
Мене викликали у Ч. В. [чоловіче відділення], де п-та утримували задля того, щоб не дати йому завдати собі шкоди. П-т намагався звільнитися від ременів. Довелося перевести його у відділення 9. П-т не говорив, але постійно намагався звільнитися від ременів. Довелося додатково привязати його полотном через груди, а пізніше ще й додатковим ременем через талію до обох боків ліжка. Приблизно о 2:00 він почав звязно говорити: попросив води і запитав, чи нікому не зашкодив. Під час цього інциденту ніхто не постраждав.
Усі знали, що відділ інтенсивної терапії це діра. А девяте відділення інтенсивної терапії відділення з найсуворішим наглядом у всій клініці це діра в дірі. Біллі Міллігана звязали та закрили в ізоляторі в найглухішому закутку девятого відділення. У Лімі не існувало більш закритого та недоступного місця, ніж цей ізолятор.