Вініс повільно просувався вперед. Майже на кожному кроці йому доводилося обмінюватися любязними фразами з якимось шанованим шляхтичем, чий дід допоміг діду Лепольда захопити королівство й за це отримав герцогський титул.
А потім він відірвався від останнього обмундированого пера й наблизився до Гардіна. Його губи кривилися в самовдоволеній посмішці, а з-під сивих брів дивилися темні очі, у яких теж виблискувало задоволення.
Мій дорогий Гардіне, тихо сказав він, ви, мабуть, очікували, що тут буде нудно, раз приїхали інкогніто.
Мені не нудно, ваша високосте. Усе це надзвичайно цікаво. Знаєте, у нас на Термінусі немає подібних видовищ.
Не сумніваюся. Ми можемо пройти в мої покої, де можна поговорити довше й більш конфіденційно?
Звичайно.
Узявшись за руки, вони піднялися сходами, і чимало старих герцогинь здивовано дивилися їм услід, думаючи, хто такий цей незвично одягнений і непримітний незнайомець, якому принц-регент приділяє таку увагу.
У покоях Вініса Гардін розслабився від ідеального комфорту й, пробурмотівши слова вдячності, прийняв келих якогось алкоголю, який регент наповнив власноруч.
Це локридське вино, Гардіне, сказав Вініс, із королівських підвалів. Справжнє йому вже два століття. Його заклали за десять років до Зеонського повстання.
Вони випили, і Вініс ввічливо додав, заповнюючи паузу:
А невдовзі буде Імператор Периферії, а далі хто зна? Можливо, колись і вся Галактика буде воззєднана.
Безсумнівно. Анакреоном?
Чому б і ні? За підтримки Фундації наша наукова перевага над рештою периферії була б беззаперечною.
Гардін поставив порожній келих і сказав:
Ну, так, звичайно, якщо не брати до уваги того, що Фундація зобовязана допомагати будь-якій державі, яка просить її про наукову допомогу. Через високий ідеалізм нашого уряду та велику моральну мету нашого засновника Гарі Селдона ми не можемо надавати комусь особливу опіку. Тут нічого не вдієш, ваша високосте.
Посмішка на обличчі Вініса стала ширшою.
Якщо висловлюватися популярно, Дух Галактики допомагає тим, хто допомагає собі сам. Я добре розумію, що з власної волі Фундація ніколи б не допомагала Анакреону.
Я б так не сказав. Ми відремонтували для вас імперський крейсер, хоча моя рада навігації бажала залишити його для себе з дослідницькою метою.
Регент з іронією повторив останні слова:
З дослідницькою метою! Так! Однак ви б не ремонтували його, якби я не погрожував вам війною.
Гардін зробив примирливий жест.
Не знаю.
А я знаю! І ця загроза існувала завжди.
І досі існує?
Зараз вже надто пізно, щоб говорити про загрози. Вініс кинув швидкий погляд на годинник, що стояв у нього на столі. Послухайте, Гардіне, ви вже одного разу були на Анакреоні. Ви були тоді молоді; ми обидва були молоді. Але навіть тоді ми абсолютно по-різному дивилися на речі. Ви той, кого називають миролюбною людиною, чи не так?
Гадаю, що так. Принаймні я вважаю, що насильство це неекономічний спосіб досягнення мети. Завжди існують кращі замінники, хоча іноді вони можуть бути менш прямі.
Так, я чув про ваш знаменитий вислів: «Насильство останній притулок некомпетентності». І все ж таки, регент легенько почухав за вухом, перебуваючи під впливом цієї абстракції, я б точно не назвав себе некомпетентним.
Так, я чув про ваш знаменитий вислів: «Насильство останній притулок некомпетентності». І все ж таки, регент легенько почухав за вухом, перебуваючи під впливом цієї абстракції, я б точно не назвав себе некомпетентним.
Гардін ввічливо кивнув і нічого не відповів.
І при всьому цьому, продовжував Вініс, я завжди вірив у пряму дію. Я вірив у те, що треба прокладати прямий шлях до своєї мети й іти цим шляхом. Я багато чого домігся в такий спосіб і цілком розраховую досягти ще більше.
Я знаю, перервав його Гардін. Я вірю, що ви прокладаєте той шлях, який описали для себе і своїх дітей, і він веде до трону, беручи до уваги нещодавню нещасну смерть батька короля вашого брата і ненадійний стан здоровя короля. У нього ж ненадійний стан здоровя, чи не так?
Вініс насупився, кинувши на нього недобрий погляд, його голос став жорсткішим.
З вашого боку, Гардіне, було б розумніше уникати певних тем. Ви, можливо, уважаєте себе привілейованою особою як мер Термінуса і тому робите е-е-е недоречні зауваження. Якщо це так, то, будь ласка, позбавтеся подібних ілюзій. Я не з тих, кого можна налякати словами. Така моя філософія життя: труднощі зникають, якщо сміливо повертатися до них обличчям, і я ніколи не повертався спиною до жодної проблеми.
Не сумніваюся. До якої конкретної проблеми ви відмовляєтеся повертатися спиною зараз?
Моя проблема, Гардіне, полягає в тому, щоб переконати Фундацію співпрацювати. Ваша миротворча політика призвела вас до кількох дуже серйозних помилок, просто тому, що ви недооцінили зухвалість свого супротивника. Не всі так бояться прямих дій, як ви.
Наприклад? запитав Гардін.
Наприклад, ви самі прилетіли на Анакреон і самі прийшли разом зі мною в мої покої.
Гардін озирнувся.
А що не так?
Нічого, сказав регент, за винятком того, що за дверима стоять пятеро поліцейських охоронців, які добре озброєні й готові стріляти. Не думаю, Гардіне, що ви зможете звідси піти.