До кращого іти через страждання й біль не всі ми можем,
Але вибору нема: або добро або зло,
А з вибором приймаєм плід що воно принесло,
Тож кожен своє і отримує і гріх у буйство впадати,
А треба розуміти, що доведеться наслідки вибору приймати!
Казковий пейзаж
В парку я гуляла
І чотирьох дивних дів пострічала.
Чула я шепіт їх, який за собою манив
І казковий пейзаж який навколо них вирував- час зупинив.
І кольори переливали в світлі ночі
Й побачили неймовірну красу мої очі,
Ту дивну красу яку тільки казковою назвеш
І кожен раз дух переведеш,
Від зачарованого парку Сот,
Такої краси не бачив за своїх часів навіть Лот.
Відчуття неймовірної свободи і невимовного блаженства
Серед широких безкраїх країв,
Де тільки чути шепіт чотирьох дів
Які одягнені в різні кольори.
Одна в жовтому кольорі жита
Завдяки їй кожна людина сита,
Друга в білому як сніг,
Яка викликає у дітей сміх.
Третя у зеленому рясному вбранні
У неї кажуть постійні клопоти одні,
Четверта у червоному як спіла вишня
І поруч лунає животворяща пісня.
Усі вони корисні, кожен чимось прислужився
І кожного проміжку часу у свої барви вдівся.
Шепіт припинився і дів тих наче не було,
Лиш десь далеко відлуння пішло.
Відтак кожна діва свого часу чекає,
А парк покірно долю неминучу приймає,,
Лиш раз в рік зустрічаються в дівчачому колі,
А потім зникають у дикому полі.
Квіти раю
Квіти з раю
З твого прекрасного краю.
Навесні квітку мені ти подарував,
Червону троянду кохання зірвав,
Нею мене ти очарував
І закохав мене в себе,
Тепер не можу жити без тебе
Втім як і ти не можеш жит без мене.
Здавалося ніби час зупинився,
В серце моє ти пронизався.
В серце тричі постукав- душу покликав,
Золотом і діамантами обсипав.
І стан речей потроху мінявся,
Ще більше в мене ти закохався.
Пропозицію мені ти зробив
Та й з обручкою поспішив,
Весілля пишне відгуляли,
Ноги всі собі станцювали
І до самої смерті горя не знали.
Король мого серця
Королю мого серця,
Відкрита для тебе мого кохання дверцята.
Ти прийшов в моє життя не випадково
І проникаєш в моє серце чарами знову і знову,
Розбурхав у мені силу силенну почуттів
І захищав мене від усього світу як вмів.
Ти утішав мене з ніжністю в очах,
Не покидаєш- чаруєш навіть у снах.
Добротою і справедливістю вчинків ти мене покорив
І навіки в королівстві кохання і чарів полонив.
Я твоя навіки, мій королю
І кожну мить з тобою зачарована ловлю.
Ти саме найкраще, що сталося в моєму житті,
До тебе я жила в царстві темряви як в тумані,
А ти, королю світла й любові- мене врятував
І стрілою любові зворушливо моє серце пронизав.
Любов- це найдорожчий скарб
Любов найвища над усіма почуттями,
Вона стається з кожним- сталася і з нами.
І залягає в мене десь глибоко в душі,
А серце переповнюється любовю від його любові.
Це мабуть в багатьох людей не вкладається в умі
Та для мене воно складається в одному слові.
Це слово- любов,
Яка заповнює мене знов і знов.
Кажу я про любов Господню, християнську, духовну,
Маю я на увазі далеко не гру любовну,
А про любов яка робить мене сильнішою й піднімає,
Така любов яка усе найкраще і найдобріше в душі прокладає.
Може багато людей в неї не вірять, але вона є
Така любов яка у світ істину несе.
Бог любов, тому любов найсильніше почуття яке перемагає,
Вже й моє серце це знає.
Любов- це відчуття захищеності й теплоти,
Яка прагне усе світле й добре в серці знайти
І отримати перемогу над усім злом,
Така любов буде боротись до кінця, не знає утоми.
Любов- це не пристрасть як думають люди,
Можна зустріти це всюди,
Проте навряд чи часто зустрінеш любов справжню,
Яку можуть пізнати лише розумні люди, гідні її,
Такі судження на цю тему мої.
Хотіння в тілі, а в серці може бути лише любов
І я переконуюся в цьому знов і знов.
Любов- це найдорожчий скарб у світі,
Яка завжди в рожево-ліловому цвіті.
Любов непереможна, вічна, довгождана
І якщо справжня, то в ході випробування- незламна,
Любов ніжна, прекрасна й досконала,
Бо Богом створена- закоханість же людину б зламала!