Натовп випустив дружне розпачливе зітхання і знов завмер.
І не треба мені казати, кілько в кого ротів у хаті і в кого яка біда: в кожного діда своя бíда, всі то знаєте добре, і я таже то добре знаю, наче читав людські думки солтис. То треба зробити, як не хочете мати ще більшої біди, розумієте? Віднині жорнами зерно вдома теж не мелете лише на млині і десятину віддаєте
Юрма застогнала вдруге.
Холєра ясна, не стрималась Анеля і закусила кінець хустки, щоб не сказати більше.
Ну і щоби не малисьте спокуси не послухатися, то скажу вже і тут: кожна корова, кожна свиня буде мати кульчик на вухо з номером. Зловлю того, хто меле тихцем, заберу і жорна, і корову. Забєте свиню без дозволу всю тушу конфіскуємо і двадцять пять ударів по голій дупі привселюдно. Теофілій із запханими за широкий пояс пальцями дивився з-під лоба на людей.
Нові чоботи порипували, готові рушити в бік того, хто не згоден. Згодні були всі: то був переможець, за яким сила і шкіряні чоботи.
Пшепрашам пана солтиса деренчливий тоненький голос корчмаря порушив гіпнотичний стан натовпу. А як хто не має ні корови, ні свиней, то як буде? старий Давид звично терпляче всміхався, як до відвідувачів свого шинку.
Солтис запитально глянув на сина.
А як то буде? перепитав офіцер. Він наблизився до Давида і з відвертим презирством розглядав його й нечисленну купку євреїв. А буде ніяк. Розумієш, юдо?
Давид втягнув голову в плечі й потупив погляд.
Я дам, я дам, що зможу голос шинкаря затремтів.
Що можеш? глузливо перепитав офіцер. Та не можеш, а маєш. Усе віддаси, все. Ну, але то трохи зачекає. Трохи, підкреслив, і посмішка перетворилась на гидливу гримасу. А тепер наш пан доктор має провести медичний огляд усіх жителів села, від десяти років і старших, обернувся до приземистого чоловіка в окулярах. Усіх, крім юдів, додав, глянувши на старого Давида, і різко змахнув рукою в бік автоматників кілька солдатів погнали євреїв до домівок.
Добре, же ми худобу маємо, нє? не стрималася балакуча Мариля. Видиш, теперкай у них все заберуть.
Зіщулена Софія мовчки хитнула головою. Вона завжди була згодна зі всім і всіма, навіть якщо не згодна. Степанко єдиний стовпець її непослуху. Все інше то таке Можна поступитися.
Майже шість сотень людей тепер терпляче стояли перед входом до польської школи.
Скільки жиємо, а доктора перший раз повиділисьмо, стиха переговорювались люди.
Молодим було цікаво, старшим лячно. Ті, що виходили, нічого не розказували, якось зіщулившись, поспішали до своїх домівок. Настала черга Дідичів зайти. На партах лежали дивні металічні інструменти. Лікар вправно затискав голови чудернацьким, вигнутим дугою циркулем, вимірював череп, а металічною стрічкою відстань між очима, висоту лоба і ширину обличчя. Солдат-помічник педантично визначав зріст, довжину рук, ніг. Інший ретельно записував.
Ми з тобою, Зосько, як худоба якась. Може, нас не приріжуть, що? сумно посміхнувся Йван, відійшовши від школи.
Холод від тієї металевої стрічки залишився на чолі і тривожив душу.
А для чего? Ні сала, ні мяса не маємо. Хіба на нємєцке мидло підемо, віджартувалася дружина.
Степанко аж зупинився й округлив від переляку очі:
Я не хочу на мило, що ми німцям такого зробили?
Батько всміхнувся до малого:
Видиш, сину, яка справа то є цікава: світ зовсім як та самісінька школа, де ми тільки-но були. І є на світі дві кляси люду, тілько дві, холера ясна: ті, що командують, і ті, що їх мусять слухатися. Одні ходять до першої кляси, решта до другої.
То зовсім як в нас в польській школі? здивувався малий. Три роки треба ходити до другої кляси, а три роки до третьої?
Так, але люди попадають до тих клясів єден раз на все життя. Не маєш ні пістоля, ні злотих не матимеш сили в цьому світі: друга кляса, кляса овець. І двері до першої кляси закриті навічно.
А як я не буду слухатися тих командирів?
О-о-о То до тюрми підеш альбо буде з тобов, як з Іваном Крілем і його родиною.
Матка Боска, Єзус Христос Нєх Бог боронить, перехрестилася Зоська.
Степанові від того спомину пішов мороз по шкірі. Хоч ще був зовсім малим, але та страшна картина засіла в голові навіки: широка лава, а ній скривавлений Іван Мертвий. Шкіра звисає пасами. Лице в страшних синцях. Чорні великі мухи Ледь чутний шепіт-шелест жіночих голосів навколо: