Попри розгубленість вони все ж із цікавістю витріщилися на Єгора. І не дивно. Його зовнішність завжди привертала увагу: зростом майже метр девяносто, надзвичайно худий і до того ж дуже рудий. Вії, борідка, вуса, навіть волосся на руках яскравого мідного кольору. Попри цивільний одяг вони відразу зрозуміли, що перед ними слідчий. За мить до них приєднався й Кирях і, на відміну від Скляра, ввічливо представився.
Обоє хлопчаків були низькі на зріст, біляві та зі скуйовдженим волоссям. Обоє дуже схожі, тільки один із них носив окуляри. «Брати», запідозрив Скляр. Від юнаків відгонило алкоголем та потом. Подумки Єгор радів рятівному свіжому повітрю (хоч і до болю холодному), що захищало від неприємного запаху.
Та ми цей, йшли додому з дискотеки, пояснив один з них.
У його правиці залишалася майже викурена сигарета. На внутрішньому боці кисті поліцейські помітили немаленький рубець від опіку. Скидалося на те, що колись йому добряче дісталося.
З дискотеки? З якої такої дискотеки? поцікавився оперативник хриплим голосом.
Через надмірну любов до цигарок такий голос у нього замість візитної картки. Він із задоволенням вдихнув дим, що йшов від цигарки пацанів.
З «Лагуни», перелякано пояснив другий.
Ну так де «Лагуна», а де ми зараз? Ви хочете сказати, ви через усе місто пішки йшли? здивувався Скляр.
Запах дешевих сигарет дратував.
Перед тим, як відповісти, хлопак із цигаркою підніс її до рота, проте несподівано впіймав на собі косий погляд Єгора. Той з відразою дивився на кінчик сигарети, з якого виходив дим. Юнак опустив руку, так і не затягнувшись. Врешті він з досадою кинув її на землю й затоптав ногою.
Йшли, підтакнув перший. У нас грошей на таксі не вистачило.
Кирях зі Скляром здивовано перезирнулися.
А де, з ким і чого побилися? Кирях кивнув на збиті до крові кісточки.
Отже, надії не справдилися поліція не пропустила це повз увагу. Юнаки зашарілися, мовчки витріщилися один на одного кожен сподівався, що почне інший. Досі вони доволі вдало вдавали з себе дорослих, та зараз вся їхня впевненість остаточно розвіялася. Тепер це були просто двоє молодиків до двадцяти років. Якби не підтверджений документами вік, Женя б подумав, що вони неповнолітні.
Та почав той, що з синцем під оком, відтак почухав потилицю й глянув на брата, буквально благаючи поглядом про допомогу.
Хлопці, не мимріть, роздратовано наказав Єгор, відповідайте чітко.
Посварилися з пацанами на дискотеці, затинаючись, зізнався юнак із побитою губою.
Він стояв червоний, мов буряк. Втім не менш червоним був і його брат.
На дискотеці з кимось посварилися чи тут, з вбитим? Єгор вказав на місце, де лежав труп. Може, це ви його так, га?
Хлопці вклякли й перелякано витріщилися на слідчого. Рештки алкоголю вмить припинили свою дію. Якби знали, що все так повернеться, ніколи б не викликали сюди поліцію. Червона фарба поволі зникала з обличчя, юнаки полотніли.
Та ви що почав один з них, автоматично облизав губу, що вже достатньо розпухла.
Обоє поліцейських вичікувально дивилися на юнаків. Ось їхні зіниці розширилися від подиву та страху. Ось хлопці перезирнулися й знову глипнули на поліцейських. Хлопак з побитою губою ковтнув слину, в іншого безпорадно звисали руки біля тулуба. Обоє зблідли мов привида щойно побачили.
Ні, ці двоє не вбивали.
То з ким, ви кажете, побилися на дискотеці? уточнив оперативник, прочистивши захрипле горло.
Еее ми не знаємо, як їх звати, ми ж не знайомилися хлопець в окулярах спробував ковтнути слину, та цього разу не вийшло у роті пересохло.
Їх було теж двоє, нарвані такі До дівчат наших чіплялися.
Ясно. Ну а де дівчата? поцікавився іронічно Єгор.
Додому поїхали. Ми їх посадили на таксі.
У вас же ж не було грошей на таксі, зауважив Скляр.
Хлопці ніяково мовчали й не зводили поглядів зі слідчого та оперативника. Врешті за них відповів Женя:
Витратили на дівчат останні гроші? розреготався, показуючи свої жовті зуби. Вирішили на показ шиканути?
Женя раптово пригадав, як і сам у молодості намагався справити враження на дівчат. Своїй майбутній дружині він на перші побачення тягав до безпардонності дорогі букети й подарунки, аж поки не втямив, що зовсім скоро не матиме за що їсти. Спершу переймався, що Майя, яка була зі знаної професорської родини, покине його, щойно зрозуміє, що його можливостям настав кінець. Тільки от вона цього не зробила. І лише через десять років після весілля (коли вони обоє добряче напилися на дні народженні її молодшої сестри) жінка зізналася, що від самого початку запідозрила, що ті всі парфуми, квіти, сережки та інші дарунки йому не по кишені.