У її матері, мабуть, не було ніяких претензій до системи загальної шкільної освіти, але вона наче виплюнула слово «міжцерковну». Меган ніколи не розуміла, чому це було проблемою. Їй доводилося зустрічати як хороших, так і поганих людей, розумних і не дуже, обізнаних і не дуже з числа представників багатьох інших релігій.
Її мати потрапила в категорію людей добрих серцем, розумних і цілком обізнаних.
Її батько був хорошим, розумним і досить обізнаним.
Себе Меган вважала хорошою, досить розумною і дуже обізнаною.
Але вся її проблема полягала в наступному: ось чому вона забилася в куток чорної від вугілля діри, і всякі істоти, найімовірніше, повзали по ній прямо в цю саму секунду. Вона здригнулася при одній думці про це, але пхикання припинилося, - вона знала, що в кінці кінців воно припиниться.
Меган знала, що у неї є два варіанти.
Вона могла розповісти батькові про те, що з нею відбувається за його спиною, і викликати скандал, який міг би привести до розлучення батьків або до того, що органи опіки віднімуть її у них, або ж вона могла прикинутися, що нічого не помічає, - зазвичай вона і намагалася так робити.
Меган зрозуміла, що, коли вона замкнена в підвалі, краще думати про щось інше, а найбільше їй подобалося думати про своїх друзів. Друзів у неї було небагато, але для неї вони були особливими. Її улюбленими друзями були дідусь, Вацинхінша і її улюблена кішка.
Вона закрила очі, спробувала розслабитися і уявити, що вони стоять перед нею або сидять поруч. Цей прийом їй завжди допомагав і викликав у неї теплі почуття, тому вона так робила кожного разу, коли була засмучена. Це був один з її маленьких трюків на ті випадки, коли життя здавалося несправедливим.
Може Меган здалося, але вона відчула, як щось торкнулося її стегна, і почула тихий звук, приглушений її светром.
Вона завмерла на мить.
1 2. ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ
Все почалося, коли вона була ще зовсім маленькою. Вдень її залишили з бабусею по материнській лінії, так як її батьки були на роботі. Батьки її матері дотримувалися традиційних поглядів: чоловік йшов на роботу, а дружина залишалася вдома і робила все, що могла, в домашньому господарстві; чиї діти вже самі створили свої сімї і покинули рідну домівку. У місіс Уайт ніколи не було своїх друзів. Все коло її знайомств обмежувалося подругами або дружинами друзів її чоловіка, ось чому після його смерті у місіс Уайт практично не залишилося друзів.
Кілька разів місіс Уайт здавалося, що вона починає сходити з розуму від нудьги і самотності.
Саме тому можливість доглядати за малятком Меган вдень, а іноді і вночі, було для неї справжнім порятунком. Місіс Уайт багатьом хотілося сказати, що саме це завадило їй зійти з розуму від нудьги, але багато років потому Меган часто задавалася питанням, чи не запізнилася вона і тому була не в силах зупинити процес, що вже розпочався.
Перша ознаку того, що з нею щось не так, бабуся помітила, коли Меган була ще дитиною. Меган почала підбирати іграшки та речі лівою рукою, що було дуже поганим знаком для місіс Уайт. Спочатку місіс Уайт просто перекладала предмети в праву руку Меган і говорила: «лівою рукою - погано, правою рукою вірно», але через кілька тижнів, коли Меган все ще не «навчилася» правильно робити речі, вона отримала ляпас по лівій руці, а також попередження, що ліва рука - погана.
Як і будь-яка дитина в цьому віці, після такого суворого навчання за методикою Павлова Меган навчилася користуватися правою рукою. Бабуся була дуже задоволена реакцією Меган на її навчання, тому одного разу вона переможно повідомила цю хорошу новину своїй дочці, яка навіть і не помітила, що Меган тепер використовує виключно праву руку, щоб піднімати речі, тоді як раніше надавала перевагу лівій.
Сюзанна, мати Меган, не надала цьому ніякого значення. Вона знала, що у її матері є деякі «дивні маленькі слабкості», і потурала їм. Однак вона зовсім не памятала, що її мати практикувала їх і на ній, а якби вона цього не робила, то можливо Сюзанна була б зовсім іншою людиною. По-перше, вона була б лівшею.
Сюзанна не сказала своєму чоловікові Роберту, що у Меган з народження була звичка користуватися лівою рукою, яку з неї «вибили», тому що, будучи лівшею і будучи набагато менш забобонним, він ні за що б не схвалив такого ставлення до своєї дочки. Те, що Роберт був лівшею, була однією з причин, чому місіс Уайт не схвалювала зятя, але вона вважала, що вже занадто пізно рятувати його і його душу.