Коли він перетворив республіку в диктатуру, спадкові інстинкти раси виявлялися з кожним днем все з більшою і більшою інтенсивністю, і за відсутності артилерійського офіцера було б достатньо якого-небудь авантюриста. Пятдесят років по тому досить було зявитися спадкоємцю його імені, щоб зібрати голоси цілого народу, змученого свободою і який жадав рабства. Не Брюмер зробив Наполеона, а душа народу, який майже добровільно йшов під його залізну пяту.
«За першим помахом, пише Тен, французи підкорилися і відчували себе при цьому природно; нижчі селяни і солдати з тваринною вірністю; вищі сановники і чиновники з візантійським раболіпством. З боку республіканців ніякого опору; навпаки, саме серед них він знайшов свої кращі знаряддя управління: сенаторів, депутатів, членів Національної ради, суддів, всякого роду адміністраторів. Одразу під проповіддю свободи і рівності він розгадав їх самовладні інстинкти, їх жагу командувати, гнобити, хоча б і підпорядковано, і зверх того у більшості з них апетити до грошей і насолоди. Між делегатом Комітету Громадського Порятунку і яким-небудь міністром, префектом або супрефектом Імперії різниця незначна: це та сама людина, але в іншому костюмі, спочатку в тозі революціонера, а потім у віцмундирі чиновника».
Якщо вплив середовища на людину здається настільки великим, то головним чином тому, що воно діє на побічні і тимчасові особливості або на ще приховані задатки характеру, про які нам вище довелося говорити. Насправді зміни не дуже глибокі.
Найбільш мирна людина під впливом голоду може доходити до ступеня жорстокості, який приводить її до всіляких злочинів, а іноді навіть до того, що вона пожирає своїх ближніх. Чи можна на підставі цього сказати, що її звичайний характер остаточно змінився?
З того, що умови цивілізації приводять одних до надмірних розкошів і до всіх вад, які становлять їх неминучий наслідок, а іншим створюють дуже великі потреби, не даючи їм засобів для їх задоволення, за цим може слідувати загальне невдоволення і неспокійний стан, які будуть діяти на поведінку і викликати всілякі перевороти, але в цих невдоволеннях, в цих переворотах завжди будуть проявлятися основні риси раси. Англійці Сполучених Штатів вносили колись в свої чвари під час міжусобної війни ту ж наполегливість, ту ж неприборкану енергію, яку вони тепер вкладають в основу міст, університетів і фабрик. Характер не змінився. Змінилися тільки предмети, до яких він додавався.
Досліджуючи один за одним різні фактори, які здатні впливати на психічний склад народів, ми можемо завжди констатувати, що вони діють на побічні і непостійні сторони характеру, але анітрохи не зачіпають його основних рис або зачіпають їх лише шляхом дуже повільних спадкових накопичень.
З написаного вище ніяк не можна зробити висновок, що психологічні особливості рас зовсім піддаються змінам; а тільки те, що, подібно до анатомічних ознак, вони дуже стійкі. Внаслідок цієї стійкості душа рас і змінюється так повільно протягом віків.
Розділ III
Психологічна ієрархія рас
Психологічна класифікація ґрунтується, подібно до анатомічної класифікації, на констатуванні невеликого числа постійних і основних рис. Психологічна класифікація людських рас. Первісні раси. Нижчі раси. Середні раси. Вищі раси. Психологічні елементи, угруповання яких допускає цю класифікацію. Елементи, які мають найбільшу важливість. Характер. Моральність. Розумові якості можуть змінюватися вихованням. Якості характеру постійні і складають незмінний елемент кожного народу. Їх роль в історії. Чому різні раси не можуть розуміти і впливати один на одного. Причини неможливості змусити нижчий народ прийняти вищу цивілізацію.
Коли в галузі природознавства доводиться встановлювати підстави для класифікації видів, то праця ця полегшується тим, що незмінні і, відповідно, основні ознаки, за якими визначається кожен вид, дуже нечисленні. Їхній перелік завжди займає кілька рядків. Це тому, що в дійсності натураліст займається тільки незмінними ознаками, не звертаючи ніякої уваги на тимчасові. Втім, ці основні ознаки неминуче тягнуть за собою цілу низку інших.
Те ж саме з психологічними ознаками рас.
Якщо вдаватися в подробиці, то між одним народом та іншим, між одним індивідуумом та іншим можна помітити незліченні й тонкі відмінності; але якщо звертати увагу тільки на основні ознаки, то доведеться визнати, що для кожного народу вони нечисленні. Тільки на прикладах (ми скоро наведемо дуже характерні) можна ясно показати вплив цього невеликого числа основних ознак на життя народів.