Поки студенти виконували розпорядження професора, він знову почав щось шукати у своєму компютері. Водночас він намагався приблизно вибудувати план виступу, хоча в нього на це було мало часу. Він похапцем витягував файли на робочий стіл компютера, намагаючись дати лише незаперечні факти. Але з чого почати? Що сказати? Він розумів, що перші хвилини виступу мають величезне значення. Аудиторія або повірить у його докази, і це виробить довіру до усього матеріалу, або не повірить і це означає, що уся наступна інформація буде піддаватися сумніву.
«З чого почати? З чого почати?» міркував професор. «Це ж першокурсники. Вони мають знання зі школи. І то в кращому випадку. Значить, не потрібно заглиблюватися в наукові терміни та складні логічні припущення. Матеріал має бути наочним і легким для сприйняття! Зрештою, треба зясувати, що вони знають про Атлантиду. Професор завершив свої міркування, підєднавши свій ноутбук до проектора».
Ну, що, почнімо? Для початку зясуймо, що ви знаєте про Атлантиду, звернувся до студентів Іван Андрійович.
Студенти почали переглядатися між собою. Ніхто не очікував такого повороту подій. Вони ж рефері, отже, мають слухати, а професор раптом просить їх відповідати?! В аудиторії запанувала тиша.
Ну, добре, спробуймо по-іншому! Підніміть руку ті, хто чув хоч щось про Атлантиду, намагався врятувати ситуацію Іван Андрійович.
В аудиторії піднявся ліс рук
Ну ось, бачите, усі щось знаєте про Атлантиду. То що конкретно ви знаєте? знову запитав професор.
За хвильку в аудиторії піднеслася одна рука. Це був Нестор.
Атлантида це міфічна країна, яка, згідно древньогрецьких джерел, загинула під час потопу. Ніхто її не бачив і ніхто достеменно не описав. Були якісь спроби її знайти, але жодному досліднику цього не вдалося, завершив свій виступ Нестор, позираючи на Юлю.
Правильно! вигукнув професор, і відразу спробував заохотити студентів до продовження розмови: Ще якась цікава інформація про наш обєкт дослідження є?
Ще кажуть, що це була дуже потужна цивілізація. Й атланти були досить високими і сильними людьми, сказав хтось, не підводячись.
Так! Може, ще хтось щось цікаве згадає? вкотре звернувся професор до аудиторії.
Я дивилася мультфільм, де Атлантиду зобразили як гору, яка була оточена каналами. На цій горі жили дуже багаті люди, також там був золотий палац, а ще вся держава мала якусь неймовірну енергію і потужну силу захисту, викликавши сміх в одногрупників, поділилася своїми знаннями рудоволоса дівчинка, що сиділа біля вікна.
Так! пробубонів професор, виводячи зображення проектора на екран. Ось бачите, як багато ви знаєте про Атлантиду!
Сміх в аудиторії припинився.
Почнімо спочатку! Ось юнак, професор показав рукою в бік Нестора, повідомив нам, що Атлантида це міфічна країна, яка, за древньогрецькими джерелами, загинула під час потопу. Ніхто її не бачив і ніхто достеменно її не описав. Іншими словами, існування Атлантиди є легендою, і ясно, що країна могла існувати дуже давно.
Іван Андрійович зробив паузу, а після цього додав:
Так давно, що жодне із відомих нам древніх джерел не згадує про неї Професор вивів на екран зображення древньогрецького письменника й філософа Платона, біля якого було написано «421 рік до н. е. «Тімей» і «Критій»». Стрілка від Платона вела до єгипетського міста Олександрії.
Платон у 421 році до нашої ери у двох своїх творах «Тімей» і «Критій» описує країну, яка, за джерелами з Олександрії, була на вершині розвитку, пояснив зображення професор Войцеховський. Атлантида, за словами Платона це величезний острів, що лежав в океані за Геркулесовими стовпами. У центрі острова височів пагорб, на якому стояли храми і царський палац. Знову ж таки, Платон повідомив нам, що потужний землетрус і повінь «в один жахливий день й одну ніч» знищили всю Атлантиду. Води океану поглинули острів.
Професор на хвилинку зупинився, щоб студенти краще запамятали ці слова.
І це майже все, що нам відомо про існування і розташування міфічної країни зі стародавніх джерел! Єдиним джерелом знань про Атлантиду є праці Платона, які переповідають єгипетську легенду, підкреслив професор і, звівши руки догори, вигукнув: Але звідки про Атлантиду могли знати у тодішній Олександрії? І чому так мало джерел інформації про неї?
Питання було риторичним.