І грюкнувши дверима, він прожогом вилетів у коридор.
Еге От і поговорили по душам, зітхнув Синенко. І потягнувся за новою «родопинкою».
Інститут кібернетики АН УРСР, Київ, жовтень 1978 року
Послухайте, Кіме Альбертовичу
Я й без того слухаю вас уважно вже цілих півтори години.
Кіме Альбертовичу, давайте керуватися логікою, як і належить двом математикам.
Костянтине Демидовичу, я би вас попросив!..
Ну, якщо ви так болісно реагуєте на цей мій аргумент Тоді одразу ж зверніться до Катерини Логвинівни. Цікаво, що вона скаже на все це, га?
Костянтине Демидовичу, я би просив вас лишити Катерину Логвинівну у спокої.
Наморщивши чоло, завідувач сектором зняв окуляри, розтер обличчя долонями, делікатно відкашлявся, повернув окуляри на місце і пояснив:
Нагадаю, що наступного року Катерині Логвинівні виповниться шістдесят. У цьому віці навіть чоловіків проводжають на пенсію, не кажучи вже про жінок, які своєю працею можуть принести користь нашому народному господарству, зокрема й науці. А тому не варто розраховувати, що колишній науковий керівник бодай чимось вам допоможе.
Поза всяким сумнівом, з її унікальними знаннями, навичками й величезним авторитетом від справ вона не піде. Але хто ж ризикне порушувати Кодекс законів про працю?! Тому апелювати до авторитету Катерини Логвинівни я б на вашому місці не став. Це вам дасть максимум рік, не більше а що далі?! Без адміністративної підтримки
Ви прекрасно розумієте, що вона має ще й величезний моральний авторитет. Про мої розробки Катерина Логвинівна
Думка вашого колишнього наукового керівника про ваші таланти незмінно є загальновідомою.
Тоді в чім річ? Поясніть, прошу. Невже ви вважаєте, що і справді як у тому кіно «Хороший дом, хорошая жена что еще нужно человеку, чтобы встретить старость?»
Це звідки? спитав здивовано завсектором.
З «Білого сонця пустелі».
А-а-а Смішний фільм. Але до чого ви його процитували?
А до того, що, почувши такі нищівні слова на свою адресу, митник Верещагін не стерпів
І загинув, різко перервав його Кім Альбертович. Адже цей герой загинув, хіба я не правий?
Еге ж, не надто охоче погодився Нехай.
То невже заради року роботи в нашому інституті ви збираєтеся наражати на небезпеку свого колишнього наукового керівника? Та ще й загалом-то літню жінку давайте вже говорити відверто, як воно є насправді. Отже, збираєтесь?
Костянтин Демидович промовчав, тому завсектором знову зняв окуляри та ще раз розтер обличчя, потім тихо мовив з неприхованим докором:
Та-а-а-ак Отже, збираєтеся! Не очікував я від вас цього. Правду кажучи, ніяк не очікував. Підставляти під можливий удар літню жінку, яка й без того стільки для вас зробила Не по-чоловічому це, от що я вам скажу.
Я в дитбудинку виріс, так само тихо пробурмотів Нехай, а там Знаєте, там всяке ставалося. Й далеко не завжди моє дитинство вкладалося в рамки етики. По-чоловічому чи не по-чоловічому яка різниця?! Якщо моє звільнення з Іституту кібернетики завдасть удару
Костянтине Демидовичу!
Він замовк і запитально подивився на свого безпосереднього начальника.
Гаразд, Костянтине Демидовичу, давайте керуватися логікою, як і належить двом математикам. Якщо ви це запропонували гаразд, давайте так! Отже, я вас знов уважно слухаю. Уже вкотре. Слухаю.
Дякую, Кіме Альбертовичу, кивнув Нехай. Отже, почнемо з того, що після загибелі батьків ми з сестрою зростали у дитячому будинку.
Ви разом з рідною сестрою. З Нехай Надією Демидівною я все вірно зрозумів чи, може, щось наплутав?
Так, усе вірно.
Гаразд, продовжуйте, прошу.
Після дитбудинку я пішов працювати на виробництво. Там мені дали направлення в університет, де я вивчився на математика. Коли наш товариш директор домігся організації нашого інституту
Товаришу Нехай, у голосі завсектором несподівано брязкнув метал, я дуже Ду-у-уже попросив би вас не приплутувати сюди ще й нашого беззмінного керівника, товариша Глушкова.
Та я й не приплутую! І не думаю навіть
Товаришу Нехай Костянтине Демидовичу Давайте справді не вплутувати в цю справу ще й академіка Глушкова. Просто констатуємо, що ви почали працювати в нашому інституті у відділі Катерини Логвинівни Ющенко, цього цілком вистачить.
Гаразд. Отже, я почав працювати в Інституті кібернетики, де без жодних проблем захистив кандидатську дисертацію і