Жодної. У корпусі порожньо там лиш трохи брунатного пилу на деревяній панелі.
На резонансній деці?
Так, мабуть.
Дивно.
Взагалі-то, нічого дивного. Неймовірно, але логічно. Повітряна кишеня завадила проникненню вологості. Певно, із часом струни поіржавіли, а тоді розсипалися на порох. Що ж ви хочете, інструмент пролежав під водою понад 50 років
Гаразд. Відкладіть його кудись у безпечне місце. Побачимо, що з ним робити.
Та Сем так нічого і не вигадав.
Пахощі мімози повернули журналіста від цих думок у реальність. Яка краса: січень буяє жовтим квітом! Дивовижна Італія!
Сем дочекався виставки Рафаеля в музеї Бергамо, а тоді поїхав у Комо, що в годині їзди звідти.
Вілла співачки Сибіль Ширдон несподівано замайоріла в низовині над блакиттю озера. Старовинна вілла була гарною, але не претензійною. Вохристий фасад із переливами, стіни на кутках і виступи навколо вікон оздоблені камінням, покрівля із теракотової черепиці. Столітні сосни похилилися так, ніби зустрічають гостя реверансом. Усупереч зимі цвітуть камелії.
Відчуття таке, ніби потрапив у XIX століття, коли в приозерних віллах Комо шукали захистку митці доби романтизму. Немов духи Ліста й Верді от-от вигулькнуть із закутків.
Сема прийняла усміхнена молода жінка. Мила брюнетка із зібраним у хвіст волоссям і ясними блакитними очима. Вона говорила французькою із милим акцентом. Сема втішило, що не доведеться мати справу із доглядальницею, яка стерегла співачку, мов сторожовий пес.
Як вас звати? поспитався він.
Джулія, мовила жінка, обдарувавши Сема широкою усмішкою.
Вона провела журналіста до ошатної брукованої тераси, де у великих керамічних горщиках росли помаранчеві дерева.
Сибіль Ширдон не змусила себе довго чекати й тепло зустріла Сема. Вона видалася йому більш розслабленою, ніж у Ліоні. Джулія подала їм на журнальний столик паруючу каву і шоколадні макаруни.
Отже, ви дуже хочете почути мою історію про життя на борту «ПігмаЛіона» і зустріч із таємничим чоловіком, якого я згадувала попереднього разу, уточнила Сибіль, змовницьки усміхнувшись.
Саме так.
Вона жестом запропонувала йому сісти на білий плетений фотель із великою ніжно-блакитною подушкою.
Як я вже казала, це довга історія
Сибіль подякувала Джулії, і та повернулася в будинок.
Сем узяв філіжанку кави, не зводячи очей зі співрозмовниці. Жінка випромінювала спокій. На її вустах усе ще грала усмішка, вона теж умостилася в фотелі й замислено вдивлялася в озеро. Очі в неї горіли, і вона почала оповідь:
У мить зустрічі з тим чоловіком я відчула, що він розуміє в мені те, чого я сама про себе не знала.
Сибіль помовчала й подивилася в далечінь.
Сем пив каву й уважно стежив за жінкою.
Він відкрив мені таємницю, що перевернула моє життя. Таємницю, якою мені хотілося поділитися з усім світом, щоб усі могли нею скористатися, як я, але він мені не дозволив.
Сем слухав мовчки і навіть боявся ворухнутися дозволяв собі лиш вдихати свіже повітря і пахощі первоцвітів сезону.
Ця таємниця дала мені ключ до мого існування, продовжувала Сибіль рівним голосом. Розблокувала мені гальма, позбавила страхів і тривог. Це був ключ до мого внутрішнього світу. Він відчинив двері до мого особистісного розвитку. Та передусім той чоловік і його таємниця зробили мене вільною.
Сибіль досі дивилася на озеро, але Сем відчував, що думками вона далеко за межами озера, ген за горами. Жінка вже була в іншому місці, в іншій епосі
2Ліон, 14 червня 1964 року
Час прокидатися.
Настирливий дзенькіт сповістив про настання нового дня.
Я змусила себе розплющити очі й зиркнути на електронний будильник. Це була перша модель фірми «Джаз», яку мій хлопець Натан подарував мені на 32 роки.
Геть сонна, я просунула руки під подушку і ще трішки поніжилася в ліжку, вдихаючи спокусливе тепло мякої постелі.
Будь мужньою.
Я підхопилася, сіла на ліжку. Здригнулася у спальні було прохолодно. Чорняві пасма Натанового волосся контрастували на білій подушці. Він досі солодко спав, і мені так кортіло пригорнутися до його теплого тіла.
Йому можна спати ще 15 хвилин, не займай його.
Сяк-так я змусила себе вислизнути з ліжка. Вимкнула другий будильник, який мав спрацювати за пять хвилин, якщо перший раптом дасть збій. Старий добрий механічний будильник, який ніколи не підводить.