Сурженко Олегівна Маргарита - Вона має таємницю стр 14.

Шрифт
Фон

 Ну що ж! Тоді давай ти відпочинеш, а ми поки приготуємо святковий обід!  запропонувала Лінда.

 А я й не втомився! Пропоную святковий обід влаштувати вже зараз на пляжі! Так хочу пірнути скоріше в море!  сказав мій активний дядя.

Я так раділа приїзду Ніколаса, що на радощах теж пішла на пляж, забувши про лякаюче море, а просто радіючи появі дядечка. Тим більше, тепер у мене був мій гарний купальник. Споглядаючи, як Ніколас з розбігу пірнає у воду, я навіть почала думати про те, щоб приєднатись до нього.

 Дивно, що раніше ти не виходила купатися, а коли приїхав Ніколас, тут же вирядилася в цей купальник. Де ти взагалі відкопала такий купальник?  запитала мене Лінда, витягаючи з пляжного кошика на килим вино та сир.

 Мені Ніколас подарував.

Лінда почала качати головою:

 Це нікуди не годиться. Піди зараз же переодягни його на той купальник для басейну, який я тобі купувала. Не потрібно світити перед сусідами своїм пупком. Швидко! Ти хочеш, щоб вночі в наш будинок залізли насильники, побачивши тебе зараз в цьому купальнику?

Я лише розвела руками та покірно пішла перевдягатися, але не повернулася. Плавати в жахливому купальнику, який приплющує мої груди, я не збиралася. Я спостерігала у вікно за тим, як вони мило воркують на шезлонгах. Здавалось Ніколасу було байдуже те, що мене не було з ними. Я закрила вікно та продовжила писати своє оповідання. Тепер мій принц в творах став старшим, і нас з ним розлучала відьма.

Через кілька днів я прокинулася і виявила в своєму ліжку сюрприз. Я спустилася вниз і побачила дядю, що снідав вівсянкою і читав газету.

 Ніколас, у мене до тебе незручне прохання.

 Так, люба. Уважно слухаю.

 Мені потрібні прокладки.

 З цим питанням краще звернутися до Лінди.

 Я боюся до неї звертатися, ми нещодавно посварилися через мій купальник,  сказала я. Мені справді здавалося, що якщо ми поїдемо вибирати прокладки з Ліндою, то вона купить мені якісь бабські памперси.

 Добре, я поїду в магазин і куплю їх тобі. А краще зїздимо в магазин удвох. Зараз я попереджу Лінду про те, що ми їдемо.  він відклав свою газету та підвівся.

 Але ж вона спить. Навіщо турбувати її спокій?

 Але вона здивується, що нас немає.

 О, Ніколас, мені терміново потрібно їхати. Розумієш?  сказала я, показучи поглядом на свою вагіну та натякаючи на потопи крові.

Дядечко кивнув головою та попрямував взуватися. А я зраділа тому, що Лінда, прокинувшись, буде перейматись через нашу відсутність.

Ми вирушили до найближчого в маркету на авто, блукали там в пошуках відділу з предметами для гігієни, Ніколас уважно вивчав склад тампонів і прокладок, намагався знайти для мене найкращі. У підсумку ми набрали цілий кошик всяких місячних аксесуарів, нібито крововиливи з піхви почалися не лише у мене, але у цілої жіночої футбольної команди.

 Ми просто запасаємося важливими речами для бомбосховища,  сказала я здивованій касирці, яка пробивала на касі пяту пачку тампонів.  Раптом метеорит вдарить, а наш будинок на березі моря, або наше місто затопить цунамі після падіння метеорита в море. Люди кладуть в бомбосховище свічки, сірники, воду, консерви, але тампони, чому ніхто туди не кладе тампони? Наше бомбосховище не буде заплямовано кровю. Хіба що кровю під час пологів, якщо в бомбосховищі буде жити вагітна.

 Як ви збираєтеся вибратися з бомбосховища, якщо його накриє морем?  тільки лише відповіла мені касирка.

 Ну воно у нас технологічне, схоже на ковчег,  увійшла в роль я.

Ніколас в авто запитав мене, про що я пишу свої новели.

 Випадково не про кінець світу?

 Ні,  збрехала я. Насправді одне оповідання на цю тему у мене було. Але Ніколасу про це було краще не знати, бо раптом би мене чекала зустріч з психологом.

Дорогою додому я вмовила дядю заїхати на заправку перекусити бургерів з картоплею фрі, адже я нічого не їла. Хоча мене тішила думка про те, що Лінда таким чином буде ще довше страждати від незнання причини нашого зникнення. Тим більше, мені хотілось довше побути наодинці з дядею. Зробивши замовлення, я витягла з сумки тампони. Нарешті я зможу викинути свій закривавленний білий носок з трусів, який служив мені кілька годин вірою і правдою, але змушував мене відчувати себе жахливо некомфортно.

 Ну, я пішла.

 Ти вмієш ними користуватися? Може, все ж попросити Лінду тебе навчити?

 Я якось справлюся. Проявлю кмітливість.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3