І ось, рівно за рік, Тоня знову йде до ресторану «Може, хоч не до такого пафосного?» подумала жінка про себе, нервово поправляючи волосся, котре вона знову обрізала коротко і, бажаючи підкреслити урочистість події, накрутила на тонкі папільотки, хоча вже давно так не робила. Навіщо їй? Вона ж бо працює механіком на Київському мотоциклетному заводі. Зовсім не жіноча ані посада, ані установа. «Але ні Все буде так само, може, ще пафосніше», констатувала про себе, бо озирнулась на скляні двері, що вели до ресторану і зіштовхнулась поглядами з набундюченим консьержем
Ймовірно, Дмитро хоче повідомити їй щось важливе. Це очевидно такий заклад обрав Тоня нервово палила цигарки, стоячи в новеньких босоніжках на сходах «Театрального», і чекала на свого колишнього.
Проте тоді нічого не відбулося.
Вони замовили котлети по-київськи Господи, яка смакота! В хрумкій паніровці А на гарнір білосніжне пюре із тонкими кружальцями смаженої цибулі. Курячий бульйон вже колихався теплими заспокійливими хвилями всередині її шлунку.
Нічого не відбулося
Діма просто вийняв носовичка і розгорнув його. На ньому лежав перстень зі штучним рубіном такого розміру, немов не для жінки, а для якогось пихатого цигана з волохатими товстими пальцями.
Це мені? спантеличено запитала Тоня.
А ти гадала офіціантці? Дмитро реготнув зі свого жарту. Але Тоня ніяково відвела очі, і він посерйознішав:
Памятаєш ту медаль, котру тобі вручили в Одесі, після війни? Отоді
Він зробив особливий наголос на останньому слові. Бо вони уперше тоді кохалися.
Медаль Тоня помовчала. Ти ще сказав, що вона має палати, бо заплатила я за неї безліччю німецьких життів. Жінка поморщилась, бо саме тоді почула про існування його дружини (це вона також пригадала).
Ні, трохи не так. Я сказав, що медаль, після всього, що ми зробили для держави, мала б бути гарячою і обпалювати твої груди
Байдуже Тоня знизала плечима. Зрозуміла так, як сказала.
Дмитро несподівано розсердився:
Ти геть не права! Ти вважаєш, нагорода має палати немов від сорому, бо ми забрали чиїсь життя. Ні, так має бути! Знаєш, скільки їх у нас забрано? Безліч! Зрозуміло? Усвідом це. Якби не радянські війська вся б Європа палала у фашистському вогні! Світла ідея комунізму могла б зазнати поразки! І саме ми, ми! зупинили навалу клятої нечисті і погані. Америка згуртувалася проти нас і прагне занепаду соціалізму не лише в Європі, а й в усьому світі! Ти знаєш, що я вчора вичитав в «Радянській Україні»? В Англії ставлениці Сполучених Штатів в Європі, звільнили 12 співробітників інституту підготовки службовців державного апарату, котрі займаються секретною роботою, повязаною з держбезпекою. Їм інкримінують «комуністичну діяльність»! Тобто комунізм в Англії то злочин, кара! А вони ж квіт нації здебільшого науковці, світлі голови! Ти розумієш? Всі думаючі, розумні люди за комунізм, і не лише в Радянському Союзі! Таким чином намагаються послабити Радянський Союз. Але ж радянська ідеологія передова ідеологія нашого часу! І усі наведені факти переконливо свідчать про те
У якийсь момент Тоня перестала слідкувати за монологом. Їй спало на думку, що Дмитро постійно цитує шпальти газет. Господи, причепився зі своєю демагогією. Неначе парторг якийсь Ну, так він же тепер партійний Врешті, усвідомивши, що жінка його не слухає, Дмитро кивнув їй: чого мовчиш?
Мені що? Забрали, віддали Усі гинули тоді. Чого згадувати?
То було риторичне питання. Колишня снайперка не чекала відповіді. Узяла чарку горілки, випила залпом. Заїла хлібом. Здається, бородинським, із тмином. Тоня такого в гастрономі у вільному продажу не бачила. Колись їла в дитинстві у бабусі в селі. За вікном ресторану голосно цвірінькали пташки, поволі вечоріло. Біля центрального входу в театр опери і балету8, навпроти якого розташовувався ресторан, поволі почали юрмитися по-святковому вбрані відвідувачі пошановувачі Бориса Гмирі. Тоня, поки чекала на Дмитра, розглядала афішу опери «Тараса Бульби», де у відомого співака була одноіменна арія. Їй тоді навіть здалося, що вона чує його оксамитовий бас з причиненого вікна на другому поверсі театру. Мабуть, то була репетиція спало на думку жінці. Після горілки Тоня розслабилась і вже не переймалася, що в неї стара сукня, ще й вилиняла під пахвами. Ото сором Але то пусте.