3. Права жінок і закон. Третій підхід до прав жінок як прав людини характеризує створення нових юридичних механізмів протидії ґендерній дискримінації. Наявні політичні та юридичні інститути мають працювати в інтересах обох статей. Розробка та прийняття антидискримінаційного законодавства, законів проти домашнього насильства, торгівлі людьми є прикладами реалізації такого підходу. Міжнародне правове підґрунтя для інкорпорації такого підходу надає насамперед, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
4. Феміністична трансформація прав людини «трансформація концепції прав людини на користь феміністичних позицій, з найповнішим урахуванням реалій життя жінок». Цей «трансформаційний» підхід поєднує права жінок із правами людини, а далі змінює концепцію прав людини з урахуванням інтересів жінок. Як зазначає Ш. Банч, його можна застосувати до будь-якого питання. Його прихильники переконані, що реальне включення прав жінок до системи прав людини вимагає перебудови всієї цієї системи, що зближує їх з тими, хто відстоює соціально-економічні та колективні права.
Згадані підходи є певними теоретичними конструкціями і не застосовуються на практиці відокремлено один від одного. Але знання про них є дуже корисним для формування найефективніших стратегій просування й захисту прав жінок як на міжнародному, так і національному рівнях, для визнання прав жінок як загальнолюдських прав, про що й було заявлено на Віденській конференції з прав людини 1993 року. Хоча й досі принцип «жіночі права загальнолюдські права» не став універсальним.
Концепція прав жінок здолала непростий шлях розвитку. Але він пролягає далі, тому не можна стверджувати, що зараз концепція вже набула довершеного вигляду. І на це треба зважати на рівні правової та політичної практики, а також під час ухвалення та реалізації політичних рішень.
Незважаючи на невігластво та упередження, ми не можемо дозволити собі недостатньо використовувати таланти і потенціал половини наших громадян тільки тому, що вони жінки.
Том Мбоя«Ла Страда» рулить!
Понад двадцять років мого життя (тобто половина свідомого) повязані із громадською організацією «Ла Страда-Україна». Тож уявити власне зростання без розвитку організації, яка завжди відповідала на гострі соціальні виклики, неможливо. Через призму роботи «Ла Страда-Україна» можна вивчати новітню історію нашої держави, бо організація завжди була у вирі подій. «Ла Страда» відома і в нашій країні, і за кордоном, бо є частиною міжнародної мережі громадських організацій.
Що ж таке «Ла Страда»?
З чого вона почалася?
Про що мріяли і чого сподівались ті, хто створював організацію 20 років тому?
Якими є цінності та погляди людей, що згуртувалися навколо «Ла Стради»? Чому права жінок і ґендерна рівність такі важливі для нас?
Що нам вдалося за 20-річний термін спільної роботи?
Що зуміли змінити на краще в житті країни, суспільства, окремих громадян і у своєму власному, розвиваючи та втілюючи місію та візію «Ла Стради»?
Чим «Ла Страда-Україна» живе сьогодні?
Хто наші партнери та друзі, кому ми вдячні за підтримку?
«Ла Страда-Україна» громадська правозахисна організація, яка працює для забезпечення ґендерної рівності, миробудування, запобігання всім видам ґендерного насильства, зокрема насильству в сімї, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню стандартів прав людини в усіх сферах життя суспільства та держави.
Це масштабна місія, я б сказала, головний напрям нашого руху. Виконати її в повному обсязі й за короткий час фактично неможливо, бо суспільство постійно змінюється, постають нові виклики. Але така місія мотивує організацію та її прихильників не обмежуватися одним напрямом роботи чи однією галуззю. Ми розвиваємося, підхоплюємо вітер нашими вітрилами і прямуємо до здійснення наступних цілей.
Громадську організацію «Ла Страда-Україна» (до лютого 2016 року Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна») було зареєстровано Міністерством юстиції України 31 березня 1998 року (свідоцтво 1010). Ця дата офіційно вважається її днем народження. Хоча ще в 1995 році зявилася програма громадських організацій «Ла Страда» «Запобігання торгівлі жінками в країнах Центральної та Східної Європи», партнером якої у 1997 році стала й Україна.