Перелічимо їх.
Кожний громадянин суспільства як чоловік, так і жінка має всю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод, що проголошено статтею 24 Конституції та законами України. Особливістю конституційної статті про ґендерну рівність є те, що серед прав і свобод наголошується на праві жінки та чоловіка на рівність перед законом самостійне основне право особи, яке має бути гарантовано кожній людині.
В Основному Законі України жінки і чоловіки мають закріплені рівні права на захист життя і здоровя (ст. 27), на охорону здоровя та медичну допомогу (ст. 49), на працю та її вільний вибір (ст. 43), на відпочинок і соціальний захист (ст. 45, 46).
Держава вживає заходів і для ліквідації дискримінації щодо жінок у сфері зайнятості. Розширенням гарантії права щодо недискримінаційного прийому на роботу є положення статті 22 Кодексу законів про працю України, згідно з якою забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, а також будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при прийнятті на роботу. Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення і його захисту від безробіття, а також спеціальні гарантії держави в реалізації громадянами права на працю визначено Законом України «Про зайнятість населення». Змінами в законодавство запроваджено заборону на вказування статі працівника в оголошеннях про роботу.
В економічній сфері законодавство утверджує та розвиває конституційне право громадян (чоловіків та жінок) на ведення підприємницької діяльності, а також іншої, не забороненої законом, економічної діяльності.
Чоловіки та жінки володіють рівними правами мати майно у власності, володіти, розпоряджатися ним як особисто, так і спільно з іншими особами. Гарантуються рівні права чоловіків та жінок при спадкуванні.
Згідно зі статтею 38 Конституції України, жінки і чоловіки мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вони також користуються рівним правом доступу до державної служби та до служби в органах місцевого самоврядування. Виборчі права громадян, незалежно від статі, визначено в законах України «Про вибори народних депутатів», «Про вибори Президента України», «Про всеукраїнський та місцевий референдум» та ін.
Підстави та порядок набуття і втрати громадянства в Україні визначаються Законом «Про громадянство». Цим законом і статтею 4 Конституції України закріплено основи законодавства України про громадянство: наприклад, України не передбачено будь-яких обмежень чи дискримінаційних положень стосовно права жінок вирішувати питання про громадянство своїх дітей.
Доступ до медичного обслуговування здійснюється згідно з положеннями Конституції України та Основ законодавства України про охорону здоровя на підставі рівності прав чоловіків та жінок. Статтею 49 Конституції передбачено надання безоплатної медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоровя, а також державне фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних та оздоровчо-профілактичних програм.
Конституція України та Сімейний кодекс гарантують рівні права при вступі у шлюб. Кілька років тому на виконання рекомендації Комітету ООН про права дитини та Комітету ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок було законодавчо закріплено однаковий шлюбний вік для жінок і чоловіків 18 років (до того моменту для жінок був 17 років). У Конституції закріплюються і гарантуються соціальні права щодо шлюбу та сімї, наголошується, що сімя, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. У сімейних відносинах подружжя має рівні особисті та майнові права.
Батьки користуються рівними правами і несуть рівні обовязки стосовно своїх дітей, в тому числі у випадках, коли шлюб між ними розірвано.
Таким чином, Конституція України та інші закони відкривають широкий спектр можливостей для забезпечення ґендерної рівності.
Важливим доповненням до положень Конституції України про рівноправність громадян незалежно від статі є стаття 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії», відповідно до якої пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними чи іншими ознаками караються законом.