Аж тут мене осяяло.
Це ж башта церкви Святого Духа[41]?
Швабець хитро всміхнувся.
Але як? Вона ж у діаметрі масюпусінька Я ж кчора підіймалася на неї як туристка і навіть не помітила цих дверей
Він склав руки на грудях і все усміхався, ніби торжествуючи над моєю здогадкою. Я зрозуміла, що він радіє з мого здивування й того, що мені відкрилося щось нове. Врешті-решт він відповів:
Є такі самі й у вашому Секр Кьор, і в Нотр Дамі
Ми просто не помічаємо їх, еге ж?
Еге ж
Хоча тепер мені здається я точно бачила такі двері з надписами, що забороняли заходити всередину.
Може бачили, а може й ні. Людям притаманно не бачити того, що ставить зайві запитання.
Німець знизав плечима. Крізь дах пробивалося проміння сонця на схилку, яке сплітало своїм сонячним павутинням навколо його макітри німб.
7
Якщо описати ту кімнату, де я була, вистачить кількох слів: крихітне приміщення з круглими цегляними стінами посеред вежі найвідомішої церкви швабського пфальцграфства. Я забула вказати всього одну річ: зусібіч того приміщення стирчали пожовклі скручені сувої пергаменту від самої підлоги аж до самісіньких сонячних променів вікон. Кімната нагадувала їжака, вивернутого колючками всередину.
Це архів? Його ж ніби перенесено до університету?
А ви кмітливі, знову розплився в усмішці мій візаві й хитро усміхнувся. Мені навіть буде якось неприємно вас розчаровувати. Може, й не варто?
Я поморщилась, намагаючись зєднати в одне ціле всі факти, що я знала.
Так Собор Святого духа в Гайдельберзі. Прародич Палатинської бібліотеки. Ну як прародич Власне, із собору ця збірка епохи Відродження й почалася. В 1430-му, якщо вірити джерелам, курфюрст Людвіг ІІІ заснував так звану шрифтову бібліотеку прямо в соборі, бо в ньому було добре освітлення для читання. А потім вже його наступник, знову ж таки, якщо вірити джерелам, Отто Генріх у 1550-х обєднав цю збірку з колекціями свого замку, я так розумію приватною і бібліотекою університету?
Так. Саме так! Замкова бібліотека, ви розумієте, це не якась там соборна бібліотека Курпфальцу, а всього тільки
Бібліотека чого? Що таке Крпфаальц? Чи як він там?
Ентузіазм у мого співрозмовника відразу згас. Здається, він зрозумів, що розмова зі мною буде не на рівних, а, швидше, за системою «наставник телепень». Швабець підняв брови й тяжко видихнув, роздивляючись свої складені на грудях руки й обмізковуючи, з чого ж почати.
Спочатку я маю пояснити систему архівів Німеччини нарешті проказав він уже зовсім іншим, холодним, тоном. А трохи згодом додав мякіше: Якщо вже так склалося, що ви піднялися зі мною до башти.
Я кивнула в знак розуміння. Швабець тяжко зітхнув, готуючись до розлогого пояснення:
Тож Особливості розвитку архівної справи в нас визначалися особливостями історії і, перш за все, тривалою політичною роздробленістю. Створена в Середньовіччі з роздроблених германських племен Священна Римська Імперія так і не стала централізованою державою, а конгломератом різнорідних політичних організмів, з яких кожен жив своїм окремим життям.
Як отой ваш Курпфальц?
Так, але дослухайте до кінця.
Імперія не мала централізованого апарату керування, й тому не було передумов для складання великих архівів загальноімперського значення. Архіви самих імператорів відкладали у їх фамільні династичні архіви й родові замки. Ось як у Гайдельберґа. А архіви окремих імперських установ були розпорошені по різних містах. Найбільш значущу роль відігравали архіви імперського суду й імперської ради, але і вони не були сконцентровані в одному місці, а зберігалися в архівах кількох міст. Таким чином, імперія не залишила по собі значної архівної спадщини. Розумієте?
Тобто джерела непевні, і ви мені не можете стовідсотково сказати, чи моя прародичка була королівною в цьому замку, чи ні?
Загалом ви маєте рацію. Однак я цим хотів донести до вас інше: взнати достеменно, чи в 1407 році на березі Неккару зявилася ваша прародичка, не вдасться. Ось я про що.
Вона «не зявилася» нізвідкіля й не стала пересічною громадянкою міста. Вона була королевою, згідно з моїми архівами.
Я відчула, що німець втрачає терплячість.
Однак загальновідомо, що в той час у замку правив Рупхерт Третій. І в нього була зовсім інша дружина Елізабет. Походила вона зі знатної німецької швабської династії Гогенцоллернів із бургграфства Нюрнбергського, а не з Ірландії, котра на той час, кхм-кхм, знаєте що, не була в періоді свого розквіту? Це так, до слова. Але кому я це розповідаю? він зиркнув на мене невдоволено. Ви ж навіть не знаєте, що таке Курпфальц.