Ух ти! здивувався хтось. Це чи не там, де занедбані залізничні колії уздовж лісу дугою в топі йдуть, сталося?
Мабуть, що там, кивнув Чу-Чухін. Я навіть упевнений, що там. Тільки туди краще не потикатися місця там і справді згубні. А ось ту стару зовсім недавно на базарі в Полтаві бачив.
І що вона?
Так ложками торгувала. Ложки, каструлі, сковорідки. Все металеве. Новеньке, блискуче, зовсім недавно виготовлене. Я потім питав у людей на базарі, чи часто вона тут торгує?! Кажуть постійно. Всі ці ложки-сковорідки її коник. Підробки, звичайно, під китайські, але продаються добре.
Це вона і тебе на ложки переплавити хотіла?! раптом зрозумів хтось.
І не сумнівайся. Я потім багато про те думав. Це виходить живе вона біля болота згубного, повного магнітної магії, зупиняє одурманені паровози у самої топі, заманює до себе в лігво і там в печі плавить та ложки ллє. Так що я, виходить, дивом вислизнув, кивнув Чу-Чухін. І тепер ті місця стороною об'їжджаю. Ну хіба що від випадку до випадку до замаскованого ангару під хатинку заскочити, а так більше ні-ні. І вам не раджу.
2. Як паровозик Чу-Чухін Колобчука рятував
Привіт, Колобчук! протрубив Чу-Чухін Колобчуку, коли пробігав повз нього.
Колобчук був чимось дуже зайнятий і тому лише кивнув паровозику, продовжуючи на ходу щось роз'яснювати коту Маслянці. Маслянка не погоджувався, постійно невдоволено бурчав, інший раз навіть сичав, але якісь цифри в паперах, що Колобчук ніс у розгорнутому вигляді і постійно вказував в них, змушували Маслянку змовкати.
Колобчук носив пом'ятого кашкета білого кольору з темним козирком, займався в депо діловодством і бухгалтерією, був постійно насупленим і ні кому не давав спуску. При цьому Колобчук залишався класичним колобком кулькою з тіста, але дуже важливою і солідною, отчого тепер не котився, як раніше, по дорозі, а лише підстрибував угору і вперед.
Ох і дістанеться ж сьогодні Маслянці! промовив хтось.
А що сталося те? поцікавився Чу-Чухін.
Так Маслянка вчора якусь запчастину в нашому крані неправильно вставив. Її перекосило і кран зламався.
Ну буває. Справ-то?! здивувався один з новачків, який поки що неповністю усвідомлював порядки в депо.
Тут справа така, пояснювали йому. Поломка ця незапланована і тому витрати теж надпланові, а цих надпланових витрат Колобчук жах як не любить! У нього все має працювати так, як в плані написано і ламатися строго в відповідності з технічними умовами і графіками планових ремонтів. Тому-то він зараз тюхтій Маслянці задасть. Ой задасть!! похитав скрушно головою Старий паровоз Літерний, що все життя пропрацював на урядових перевезеннях і ось зараз, на старості літ, вирішив пожити в своє задоволення в цьому депо.
І звідки ж він тут узявся? не вгамовувався Новачок. Невже без нього обійтися не можна?
Ну, ми якось раніше обходилися, знову вступив у розмову Чу-Чухін. Тільки з появою Колобчука у нас порядку більше стало. З телеграфом він, знову ж, краще працює, ніж Маслянка. І наряди роботи роздає своєчасно. Так що тепер у нас і з запчастинами краще стало, та й з усім іншим. А як він тут з'явився я розповім. Це я його до нас привіз! посміхався Чу-Чухін, згадуючи як це трапилося.
Щось я таке пригадую, насупився Старий Літерний. Ти тоді ще весь у пилюці да кіптяви приїхав, і половина передка пом'ята була! згадав нарешті він.
Так і було. погодився Чу-Чухін.
А ось що там ще було вже й не пригадаю. Нагадай. Запропонував Старий Літерний.
Так, розкажи, розкажи. присунулися ближче паровози. Байки за ангаром під час ранкового або вечірнього відпочинку були улюбленим заняттям мешканців депо.
Та тут-то і розповідати нічого, почав Чу-Чухін. Загалом, було все так.
Їхав я тоді навантажений. Віз, якщо не зраджує пам'ять, чи то труби, чи то арматуру. Словом, щось металеве на сусідню МЕТАЛОБАЗУ. Вантаж видався важким і незручним. Постійно совався у вагонах і на поворотах, кожен раз доводилося прикладати додаткові зусилля, щоб не перевернутися.
А деньок видався тоді прегарна. На небі ні єдиної хмаринки, сонечко веселе, так і гріє боки, вітерець легкий, попутний. Шляхи залізничні вільні, жодного зустрічного і ні єдиної затримки на полустанках. Тільки вантаж важкий, а в іншому одне задоволення кататися.