Якими є чорти
Господь, створивши чорта, наділив його даром досконалого відання трав, квітів, каміння, дерев та інших природних речей. А проте чорт не здатен створити нічого матеріального, ані втрутитися у небесний порядок, а звідси й місяця з неба він не може зняти.
Зате може перевтілюватися в кого лише захоче. Бере чорт на себе тіло з повітря, з грубих земних випарів. Св. Антонія Пустельника він страшив то в образі страшних звірів, то в образі хижих птахів, св. Пахомія в образі когута, св. Ромуальда в образі оленя, св. Іларіона в образі лиса, св. Дунстана в образі ведмедя, св. Маргариту в образі дракона. А інших зводив ув образах святих та янголів. У Чехії був чорт Рибенцаль[5], який задля жарту явився одному шкляреві, що плуганився на торг, в образі пенька при дорозі.
Кажуть, що не перетворюється він ані в голуба, ані в овечку, бо то все істоти Христа, чого я не дуже розумію, бо ж чорт і в образі самого Ісуса може явитися. Але найбільше йому подобається образ цапа, який найбільше відповідає його бридоті і потворності.
Чорт може, хоч і не насправді, а про око, наславши ману, справити, що люди будуть здаватися кіньми, віслюками чи свинями.
Чорт часто не має губ або язика, бо ж сформувавши собі тіло з повітря і земних випарів, промовляє тільки позірно артикульованою мовою. Зазвичай він вдається до балачки, перевтілившись у якусь тварину, і замість гарчання, іржання чи кувікання звучить людська мова. Чув я не раз, як ота звірина щось лепече поганою вимовою, ніби який шпак чи сорока, крук чи папуга, хоч і не тямить нічого. Саме так вчинив цей спокусник з Євою, промовляючи до неї вустами вужа.
Чорт також може ставати інкубом або суккубом або ж, як кажуть на Руси, літавцем і літавицею, спокушаючи закоханих, що тужать від любовної розлуки або тих, кого хіть опанувала. Чоловікам являються панни, а паннам чоловіки.
Апокрифи
Слово про створення ангелів і архангелів та інші безплотні сили
З рукопису Іллі Яремецького-Білахевича 1748 року.Спочатку Творець небесний сотворив небо і землю, сонце, місяць, звізди на небі, а потім сотворив Бог предвічную мудрість, слуг своїх ангелів, архангелів, херувимів, серафимів, начала, власті, престоли, панування, сили. Сотворив девять чинів на хвалу свою, а десятий чин вогненний. Сатанаїл був слугою Божим першим і найстаршим був воєводою. І дав йому Бог десяту частину в небі. Тоді оний (той) Сатанаїл помислив: «Аз (я) поставлю престол собі на горах високих, на воздусі під небом і буду подібний до Бога всевишнього». Та Бог Творець знав його помисел і розгнівався на Сатанаїла. У той час вогонь перед ним возгорівся, окрест його буря великая знялася, вогонь від лиця його спломенився. І розгриміло небо, і оболоки (хмари) стали тріскати, явилися гради, вогненні стріли, блискавиці великії. І злякався Сатанаїл, став темним і впав з небес зо всім хором своїм. І летіли ангели його з небес сорок день і сорок ночей. Видячи тоє, другі хори устрашилися предвічного Бога Творця. У той час архангел Михаїл підняв оболок, на якому Бог предвічний сидів, і скрикнув голосом великим до ангелів:
Воньмім! Воньмім! Святая святих! Візьмімо Бога небесного на поміч!
Видячи тоє, ангели зібралися всі до святого архистратига Михаїла і заспівали пісню ангельську:
Свят! Свят! Свят! Господь Саваоф, ісполни небо і землю слави єго.
Ото тоє значит собор архангела Михаїла. І поставив Бог Творець архангела Михаїла на небесах старшим чиноначальником, воєводою сил небесних, а Сатану струтив із неба, і він став дияволом, неприятелем душевним. І так, братія, не хотів Сатанаїл бути ангелом пресвітлим, і за те учинився темним. Так і ми, християне, не будьмо горді, абисьмо не вивержені були із царствія небесного, як Сатана із гордощів втратив лик ангельський. Бог, предвічная мудрость, не терпить гріха гордому чоловікові, а смиренному благодать дає, а гордим противиться. Як чоловік запорохи (порошинки) в оці не може вдержати, так грішник не може в царстві небеснім бути. Богу нашому слава во віки, амінь.
Як Сатанаїл став дияволом
Рукопис XVII ст. отця Теодора з Дубівця.Коли сотворив Бог рай, то не було тоді ні ангела, і нікого, тільки Господь і Сатана. І що велів Господь садити, Сатана крав від усякого саду потай від Господа і розсипав посеред раю. Господь прорік:
То буде тіло моє і я сам буду, і тобі буде на вигнання.