.
.
Таак, це тии, таа дівчччинка, яккка не бажжжае спати вдень? зашипів
КІТ-СНОВИД. А чччула, що я роблю з такими дівчатками?
Не встигла Аря, щось відповісти або покликати на допомогу,
як КІТ-СНОВИД, вигнув спину, підняв хвіст трубою, і, виблискуючи очима, зашипів, як старий паровозний казан:
Підешшшшш зі мною, в моє Сонне царство, мні якраз там служжжниця потрібна!
У очах у Арі все закрутилося, зникло її м'якеньке ліжко, розтанули в повітрі стіни замку і опинилася принцеса Аря в самісінькому Сонному царстві, в будинку КОТА-СНОВИДА.
І довелося Арі стати служницею у КОТА-СНОВИДА
День і ніч вона мила підлоги та прала скатертини, чистила килими та вичісувала шерсть КОТА-СНОВИДА і не було у неї ні хвилинки спокою.
Але найстрашніше, що вона більше не могла заснути. Навіть вночі,
коли КІТ-СНОВИД, замикав її в темному льосі, вона ні на хвилинку не могла заснути. КІТ-СНОВИД в покарання повністю позбавив її сну. Всі ночі маленька принцеса Аря проводила, сидячи на холодній кам'яній підлозі, і гірко плакала.
Однієї ночі Аря, як завжди, сиділа в темному льосі і думала: Ой, як добре мені було, колись в своєму ліжку, як тепло і затишно було в ньому спати. А які чудові сни я бачила, а зараз..». І сльози струмком полилися з очей принцеси
І раптом, в тиші, вона чітко почула: Пі-пі-пі, не плач дівчинка, я тобі допоможу.
Хто ти? запитала Аря.
Я мишка. Колись я теж була дівчинкою і не любила спати вдень. І тоді, КІТ-СНОВИД забрав мене з собою і зробив своєю служницею. Я працювала дуже важко, але одного разу випадково розбила улюблену миску
КОТА-СНОВИДА, він страшенно розлютився і перетворив мене на мишку, щоб з'їсти, але я змогла втекти і тепер живу у нірці і іноді краду хлібні скоринки з кухні.
Але як же ти мені допоможеш, запитала Аря, адже ти така маленька?
Якось у ночі, я почула, що КІТ-СНОВИД, щось муркоче собі під ніс уві сні. Пробравшись в його спальню я дізналася, що, дівчинка, яку КІТ-СНОВИД забрав до себе в Сонне царство має знайди і з'їсти лист чарівної трави Валеріани і тоді вона одразу ж опиниться удома.
Але як же мені впізнати цю чарівну траву?
А ти постеж за КОТ-СНОВИДОМ, дуже він цю травичку любить і як наїсться її, починає, пісні тягнути.
Наступного дня, Аря, прибираючи в саду, побачила, що в глибині саду росте травичка, яку полюбляє їсти КІТ-СНОВИД, і завжди, коли їсть, дивиться, щоб жодного листочка не залишилося. І ось одного разу, в іншому кінці саду, Аря побачила, що із землі виглядає крихітна стеблинка тієї самої, чарівної, трави Валеріани. Аря стала щодня, таємно, стежити за паростком, поливати його і одного ранку паросток випустив маленький листочок. Принцеса швидко зірвала його, поклала в рот і
Опинилася в своєму замку, в своєму ліжку.
Король з королевою дуже зраділи поверненню дочки і влаштували великий королівський бал. А маленька принцеса Аря тепер завжди вдень лягала спати і спала міцно-міцно, щоб ніколи більше, не зустрітися з КОТОМ-СНОВИДОМ.
** *
Зубна сімейка
Жила собі в роті у маленької принцеси Арі ціла зубна сімейка:
брати-зуби, всі як один красиві, рівні, білі. Працювали вони день у день, стежили, щоб маленька принцеса Аря, була сита і здорова. Старші брати кусали їжу, середні пережовували її та і молодші, хоча тільки-тільки з'явилися на світ, старалися щосили. Але головне, всі брати мріяли про те, що коли буде королівський бал, і маленька принцеса посміхнеться гостям, всі гості скажуть: «Яка чарівна усмішка у нашої принцеси!». Для того, щоб залишатися, білими, рівними і красивими, щодня, вранці і увечері, до братів приходила мудра тітонька Зубна Щітка.
Мудра тітонька Зубна Щітка, умивала їх після сну, чистила кожен зубок, знаходила будь-яку, хоч найменшу смітинку. Увечері вона готувала їх до сну, перевіряла, чи не захворів хто з них, чи не підхопив якусь інфекцію. Брати-зуби були дуже вдячні тітоньці Зубній Щітці за турботу і завжди з нетерпінням чекали на неї.