Оптимізм, який виник у сучасному стані метамодерну, нідерландські філософи пов'язали із оптимізмом минулого (Новий романтизм), що неминуче тягнув за собою пам'ять про темне Буття. Саме із цієї причини майбутнє закривалося перед людством, адже повернення у минуле після Епохи Нуля без мінусів і плюсів не несло у собі Істини, здатної остаточно розчинити межі постмодерну. Таким чином, розміщене у структурі ризоми, невловиме обличчя людини метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера постійно стикається із насмішкою, хаотично коливаючись між безліччю різних напівтонів, демонструючи власну слабкість, нерішучість, ризикуючи знову опинитися у системі бінарності, невпинно переслідуючи зникаючі міражі.
Актуальність даного дослідження у тому, що воно відкриває можливість для невловимої людини метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера віднайти шлях істини, побачити плюс і залишити мінус непроявленим, залишаючи у минулому досвід про війни і страждання.
Предметом дослідження є проблема трансформації людини. Метою дослідження є усвідомлення різних форм мислення людини (і Боголюдини Іісуса Христа), починаючи із I століття нашої ери, задля можливості віднайдення свого істинного світлого Я і задля примирення ворогуючих розпорошених інформаційних структур минулого часу у сучасному часі, задля віднайдення єдиного спільного цілісного смислу Добра, в першу чергу, для представників релігій роздрібненого монотеїзму, а також для кожного, хто даремно втратив Бога, усвідомлюючи хибні сліди атеїзму 20 століття, але хто таємно продовжує приховувати невидимого Бога у собі (В. Франкл) і хто готовий впізнати цілісного, небінарного Бога у собі, керуючись найпершою усною Заповіддю Бога (Не знай іншого смислу, окрім смисла раю), яка помилково не стала домінантною у сакральних книгах світу і яка помилково не розкрилася єдиним метанаративом у минулому часі.
Для досягнення мети ми ставили перед собою такі завдання:
1.Проаналізувати історичну ретроспективу дослідження;
2.Усвідомити методологію дослідження;
3.Визначити нову реальність пост метамодернізму і закони вібрацій між відтінками добра;
4.Виявити проблему ідентичності;
5.Означити цінності світлої людини в процесі конструювання Діамантового віку.
6.Окреслити основні смисли логотерапії Віктора Франкла, їхні трансформації в контексті сучасності, а також продемонструвати авторський метод терапії словом без присутності елементу зла (досвід PSYCHOART HOUSE (2009);
7.Запропонувати до розгляду авторську казку Дівчина із птахами у волоссі (2013) без ефекту бінарності і її вплив на свідомість дітей.
Проблемою залишається творення образу світлої людини у ситуації постмодерну. Це не є можливим, саме тому досвід метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера є таким корисним для нас, адже він демонструє можливість балансу почуттів, де іронія, скепсис, розчарування постмодерну втрачають свої гострі кути і дають можливість людині відчути себе у певному коридорі культурних зв'язків без фанатизму, де не є можливі бінарні зіткнення. Саме цей стан стабілізує несвідомі дрібні коливання невловимої людини метамодерну і вона може зробити свідомий вибір назустріч вібраціям у структурі цілісного добра.
Отже, гіпотезою дослідження є можливість ствердного Буття світлої людини після пробудження у стані метамодерну і після усвідомлення власного бажання рухатися назустріч світлу, випромінюючи відтінки добра, прояснюючи їх в артефактах культури Діамантового віку (ситуації постметамодернізму).
Ступінь наукової розробки проблеми. З 5.08.2015 року об'єктом нашого дослідження є ситуація культури (нова структура почуття) початку 21 століття, яку нідерландські філософи Тімотеус Вермюлен і Робін ван ден Аккер в 2010 році вперше запропонували розуміти як стан метамодерну.
Український національний простір позитивно відреагував на новий винахід нідерландської школи, адже постмодернізм не зміг інтегруватися достатьо глибоко у національні реалії. Перебуваючи довгий час у структурі модерну, українські митці і науковці змогли дуже швидко усвідомити смисл метаколивань Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера у різноманітних варіаціях, які легко були включені у структуру національних культурологічних трендових тенденцій, які стали вперше розвиватися в одному інтелектуальному напрямку із успішними країнами Європи.