Кінець лабіринту привів мене до дивної сцені вкiмнатi печери. Кiмната зроблена iз дзеркал. Я ходжу обережно, боюсь щось розбити. Я бачу своє відбиття у дзеркалі. Хто я зараз? Бідний молодий мрійник, який збирається пiзнати свою долю. Я особливо хвилююся. Що означає це все? Стіни, стеля, підлога все складається зі скла. Я торкаюся поверхні дзеркала. Матеріал настільки крихкий, але вірно відображає того, хто стоїть бiля нього. У мить у трьох дзеркалах з'являються різні зображення: дитина, молода людина, що тримає труну, і стара людина. Всi вони - це я. Це бачення? Дійсно, у мене є дітячi аспекти, такі як чистота, невинність та віра в людей. Я не думаю, що хочу позбутися цих якостей. Молодий чоловік п'ятнадцяти рокiв представляє собою болючу фазу в моєму житті: втрату батька. Незважаючи на свою жорстокiсть та байдужiсть, він був моїм батьком. Я все ще пам'ятаю його з ностальгією. Людина похилого віку презентує моє майбутнє. Як це буде? Чи зможу я стати успішним? Одружений, одинокий або навіть вдівець? Я не хочу бути огидним або хворим старим. Досить з цими зображеннями. Моє теперiшнє зараз. Я молода людина двадцяти шести років, з супенем iз математики, письменник. Я вже не пятнадцятирiчна дитина, що втратила свого батька. Також, я не стара людина. Моє майбутнє попереду, і я хочу бути щасливим. Я не з цих трьох зображень. Я це я. Пiд натиском, три дзеркала, в яких зявлялися люди, - розбилися i з'являються двері. Це мiй вхiд в третє і останнє випробування.
Я відкриваю двері, якi ведуть до наступної кiмнати. Що чекає мене у третьому випробуваннi? Давайте продовжимо разом, читачі. Я починаю йти, і моє серце бється швидше так, як ніби я був ще напершому випробуваннi. Я подолав багато випобувань і підводних каменів, і вже вважаю себе переможцем. На мій погляд, я шукаю спогади про минуле, коли я грав у маленьких печерах. Зараз ситуація зовсім інша. Печера величезна і повна пасток. Мій ліхтарик майжепотух. Я продовжую йти і прямо попереду виникає нова пастка: Дві двері. "Протидiючі сили" кричить у мені. Необхідно зробити новий вибір. Одне із випробувань приходить менi на розум, і я пам'ятаю, як я мав сміливість подолати його. Я вибрав шлях справа. Ситуація iнша, хоча я знаходжуся всередині темної, вологої печери. Я зробив свій вибір, але також почав згадувати слова хранителя, яка говорила про навчання. Мені потрібно знати двi сили, щоб мати повний контроль над ними. Я вибираю двері ліворуч. Повільно їх відкриваю; боячись того, що вона може приховувати. Коли я відкриваю її, я дивлюся на бачення: я знаходжуся всередині святині, наповнений зображеннями святих з кубком на алтарi. Хіба це може бути Святий Грааль, втрачена чаша Христа, яка дає вічну молодiсть тим, хто випиває з неї? Мої ноги трясуться. Імпульсивно я біжу до кубка і починаю пити з нього. Вино смакує неперевершено, божественно. Я відчуваю запаморочення, світ крутиться, ангели співають, а основи печери здригаються. У мене зявляється перше видіння: я бачу єврея, на імя Ісус разом з апостолами, який зцілюює, звільняює та викладає нові перспективи своєму народу. Я бачу всю траєкторію його чудес та його любові. Я також бачу зраду Юди і диявола, що діє за спиною. Нарешті, я бачу його воскресіння і славу. Я чую голос, який каже мені: Подавай своє прошення. Охоплений радістю, я вигукую: я хочу стати Провидцем!
Чудо
Незабаром після мого прохання святиня тремтить, наповнюється димом, і я можу почути змінені голоси. Те, що вони розкривають, цілком таємно. Невеликий вогонь піднімається з кубка та зупиняється на моїй руці. Його світло проникаюче i освітлює всю печеру. Стіни печери видозмiнюються і поступаються місцем маленьким дверям, що з'являються. Вона відкривається, і сильний вітер починає штовхати мене на неї. Всі мої зусилля приходять на розум: моя відданість навченню, тобто, як я досконало дотримувався Божих законів, сходження на гору, виклики і навіть ця сама подорож в печеру. Все це принесло мені вражаючий духовний ріст. Я був зараз готовий бути щасливим і здiйснити свої мрії. Дуже страшна печера відчаю змусила мене подати моє прохання. Я також пам'ятаю в цей чудовий момент всіх тих, хто безпосередньо чи опосередковано вніс свій внесок у мою перемогу: вчитель моєї початкової школи, місіс Сокорро, яка навчила мене читати і писати, мої вчителі життя, моя школа та друзі, моя родина і хранитель, яка допомігала мені подолати випробування і цю печеру. Сильний вітер продовжує штовхати мене до дверей, і незабаром я опинився у таємній комнатi.