Не впевнена, чи вірю я, що на все в житті є причина. Але я вірю, що деякі речі потрібно зробити. Вірю, що мені потрібно було влаштуватися на роботу до «Midway Airlines», бо як інакше я зустріла б свого майбутнього чоловіка?
Ми з Крейгом разом уже девять років, і пять із них одружені. З роками в нас накопичилося багато спогадів, але одні з найзахопливіших це ті два тижні навчання в Ралі.
«Робота, може, і не прикольна, але переваги чудові!»
І йому досі подобається підколювати мене, згадуючи нашу першу розмову.
Досі не можу повірити, що ти насправді зателефонувала на роботу, щоб запитати, чи прикольна вона, жартує він.
Знаю, це трохи по-дурному з мого боку. Але принаймні я знала, чого шукаю.
Я також, переконує він.
Справді?
Так. І я її знайшов.
Мелісса Фейс7
Ненависть із першого погляду
Любов є найсолодшою у світі.
За нею йде ненависть, теж солодка.
Генрі Водсворт ЛонґфеллоРоздивляючись наші весільні фотографії, я завжди посміхаюся. Я пригадую хлопця, якого одного дня сорок сім років тому мій брат привів додому на вечерю. Це було не кохання, а ненависть із першого погляду.
Уперше я познайомилася з ним за кілька тижнів до цього. Усе почалося з телефонного дзвінка до директора моєї школи. Я навчалася у випускному класі й після школи працювала в місцевому ресторані (моя освітня програма передбачала таку роботу).
Того дня я не мала працювати, але місіс Кей (власниця) зателефонувала й залишила повідомлення, що я повинна вийти на заміну однієї офіціантки. Мяко кажучи, місіс Кей була не найприємнішою людиною. Вона навіть не запитала, чи можу я вийти, просто сказала: «Бути о 16-й годині». Прогул міг вплинути на мої бали в атестаті, тому я не могла відхреститися від цієї незапланованої зміни.
Моя мама була справжньою наглядачкою, тому я опинилася в скрутному становищі. Мама чекала мене вдома відразу після занять (я мала допомогти їй приготувати вечерю для всієї родини). Я намагалася зателефонувати мамі на роботу й попередити, що плани змінилися, але до неї не можна було додзвонитися. На жаль, на той час не було голосової пошти. Якщо я не попереджу маму про зміну у своєму робочому розкладі, то мені це так не минеться. І якщо я не передам їй повідомлення, то мене буде покарано, незважаючи на виправдання.
Місіс Кей ніколи не дозволяла працівникам користуватися телефоном у робочий час, і я розуміла, що вона не поступиться своїми правилами, хоча це через неї склалася така ситуація. Мені було потрібно заправитися, тож я вирішила спробувати ще раз зателефонувати мамі із заправки. У тата був рахунок у місцевій заправці «Shell», і я могла б там заправитися, а Ед (власник) зняв би кошти з татового рахунку.
Побачивши на заправці замість Еда незнайомця, я здивувалася. Хлопець певною мірою фліртував зі мною: довго заливав у бак бензин, мив лобове скло, перевіряв мастило тощо. Я щосили намагалася змусити його лише заправити автівку і забути про інші послуги, але він продовжував справляти на мене враження. Я намагалася бути ввічливою, але останнім, про що думала тоді, був флірт із незнайомим хлопцем. Він становив серйозну загрозу для моєї роботи і мого завтрашнього побачення на танцях, якщо мене буде покарано.
Зрештою я сказала йому: «Послухайте, містере, я страшенно поспішаю. Мені потрібно на роботу. А тепер, будь ласка, запишіть бензин на рахунок мого батька до книжки рахунків Еда». Звичайно ж, це призвело до ще більшої затримки, бо хлопець наполягав, що й гадки не має, де ця книга. Тому мені довелося зайти всередину й дістати книжку. Я подумала, що він трохи недорозвинутий. Червона книжка рахунків лежала саме там, де я сказала, за стійкою.
Наступною моєю великою помилкою було попросити в нього десять центів для таксофону й також записати це на татків рахунок. Боже праведний! Він почав читати мені лекцію про позичання грошей у незнайомця й верзти іншу маячню. На той час я вже була розлючена й вилетіла вихором із заправки, поспішаючи на роботу. Я вирішила поговорити з місіс Кей, аби вона дозволила мені скористатися телефоном у приміщенні ресторану.
Зрозуміло, що, затримавшись на заправці, я спізнилася на роботу, а місіс Кей відхилила моє прохання подзвонити з ресторану. Ба більше: вона також сказала, що я маю лишитися допізна і ще й поприбирати. Коли опівночі я повернулася додому, мама була розлючена і, як я й боялася, мене було покарано. Нечемний незнайомець зруйнував моє життя. Я щиро сподівалася, що більше ніколи в житті його не побачу.