Тривимірна схема повільно оберталась, демонструючи землянам капітальну споруду з двома вертикальними опорами, кожна з яких нагадувала літеру «П». Під ними будівничі порталу розмістили правильну сферу з напівпрозорого мінералу, оточену, наче Сатурн, кільцевою системою з блискучих пластин та трубок. Основу машини складала конструкція, одночасно подібна і на велетенську бронзову троянду, і на зібганий шмат фольги.
У глядачів портал викликав різні асоціації. Якщо Вольск побачив щось подібне до древнього електричного трансформатора, то Ґвен Вей згадала пишні гробниці правлячих арпікранських кланів. Й лише Зоран на мить примружив очі, наче при зустрічі зі старим знайомим.
«Минулого жовтня ми з Гуммом бачили таку штуку на Кідронії, сказав собі командор. От лише кришталевої кулі в ній не було. Гумм сказав би, що її поцупили якісь захланні клони».
А ще він подумав, що якби шахтар стояв тепер поряд з ними, то обовязково б виголосив молитву до Велудумана. Тому Зоран думками своїми звернувся до Держателя Склепінь і подякував йому за те, що той терпів зарозумілість давніх рас і тепер терпить гординю дітей Землі.
Складна форма механізму телепортації, розташованого у нижній частині порталу, обумовлена фізіологічними особливостями Повзучих, продовжувала перекладати Преподобна сестра. В центрі великої сфери поміщено Білий Камінь, а в трубках, що її оточують, є транспортні коридори для істот, яких називають норнами, а також «мафеді». Між активними фазами мафеді живуть в каналах, прокладених усередині опорних ферм. Там для них обладнана система живлення, якій буде присвячена окрема демонстрація
А звідки ми візьмемо цих мафеді? поцікавився Мо Кирик. Хто гарантує, що вони збереглись на «вісімнадцятій-двісті шістнадцятій»?
Експедиція Ґорми зібрала на Сельві достатньо мафеді. Щоправда, ми не знаємо достеменно, чи зможе та їхня форма, яку трансформували для симбіозу з ґиргами, працювати в порталах. Тому до Пратари доправлять також й тих мафеді, яких рептилоїди знайшли за минулих епох. Тут, на Фаренго, також є схрон із цими істотами. Нині мафеді перебувають у глибокому анабіозі. Доки жива була матка ґиргів, їх не ризикували розморожувати, Тарасваті обвела поглядом притихлу аудиторію, відтак продовжила: А тепер, з вашого дозволу, ще кілька слів про те, що нас чекає на «вісімнадцятій-двісті шістнадцятій». Перш ніж ми спробуємо активувати портал, потрібно буде пробити крізь кригу тунель довжиною кілька десятків кілометрів. Більшість із присутніх розуміє, що таке крига при ста градусах за Кельвіном. Інженерна частина операції ускладнена ще й особливостями планетарної геології. Недалеко від порталу, за нашими даними, знаходиться підлідний океан з кількома трильйонами кубічних кілометрів води. Його підігрівають два вулкани, активність яких нестабільна та практично непрогнозована. Відповідно, океан має властивість змінюватись у розмірах та впливати на щільність та структуру оточуючого льодового масиву. На сьогодні, за даними наших друзів з Ґорми, від порталу рідку воду відокремлює лише кілька кілометрів криги. Якщо під час буріння ми її розтопимо або розколемо, то можемо безповоротно втратити портал. Інженерні роботи такої складності вже проводились на супутниках Юпітера та на Енцеладі12, але там використовували обладнання, якого немає на лінкорі. Тому вирішено створити інженерну групу, яка спроектує та виготовить все необхідне на корабельних заводах.
На це потрібний час, зауважили з галереї.
Саме тому ми поки що залишаємось на орбіті Фаренго, кивнула Преподобна.
Залишок дня Вольск провів у технічному блоці, де зібрались інженери.
Супремус «Айн-Софу» запропонував проектантам захистити портал, оточивши його міцним герметичним куполом, та побудувати так само герметичний тунель. Тоді навіть при масованому прориві води портал мав би значні шанси залишитись неушкодженим. За кілька годин інженери накреслили ескізи купола і тунелю, а робототехніки визначили приблизну кількість агрегатів, необхідних для їхнього спорудження. Нарада ще тривала, а на заводах вже почали тестувати кіборгів, молекулярні синтезатори і 3D-принтери.
Коли Вольск рушив до житлового блока, його супроводжувала приємна втома людини, що виконала свій обовязок. Виклик на внутрішній комунікатор застав техноархеолога на порозі каюти.
Командор наказав йому йти до Зали Нарад.