Всего за 209 руб. Купить полную версию
Міністром!
От молодець, вона кокетливо поправила шапочку-навушники. Слухай, я на перший урок усе одно вже не піду. Давай по тістечку? Пригощаю!
Пів на девяту. Поза мережею він завжди відчував час, не дивлячись на годинник. Звичайно до девятої він уже знову був удома не виходячи на поверхню, пересідав з одного поїзда на інший, повертався в порожню квартиру й сідав за компютер. Така ситуація не могла тривати довго, однак поки що тривала, і Арсен мав намір вичавити з неї все можливе. З користю використати кожну хвилину.
Маряна дивилась усміхаючись.
Ну, ходімо, погодився він, повагавшись. Тільки кожен платить за себе.
У нього були кишенькові гроші не так і мало, якщо врахувати, що він майже ні на що їх не витрачав. Він узяв собі шоколадне тістечко і знову каву. Маряна замовила полуниці з вершками.
Повз високе вікно йшли перехожі. Там, надворі, почався дощ зі снігом. Тут, у кавярні, було порожньо на цю пору й по цінниках дорого.
От мій братик працює, задумливо сказала Маряна. Уже «Ніссан» собі купив. Правда, старий.
Молодець, Арсен кивнув.
Одна парадна мантія коштувала більше, ніж його батько заробляв за місяць. А до мантії належало мати перуку, туфлі, шпагу; якщо Міністр зявиться на Асамблеї без гідного прикиду його ніхто не слухатиме. Статус це гроші, гроші це статус, проте реальна влада значно крутіша й за те, й за те.
Якби ж без грошей можна було дотягтися до влади
Скажи чесно де ти працюєш? запитала Маряна, примруживши смарагдові очиська. Її курточка була розстебнута; Арсен затримав погляд на округлих персах під тонким светром.
Розводжу породистих собак.
Так?! А якої породи?
Усяких.
Що, у квартирі? А батьки?!
Батьки не знають, він поблажливо осміхнувся. Я в мережі розводжу собак, намальованих. Бувають дорожчі за живих, якщо породисті. Якщо їх правильно виховувати, добирати партнерів, лікувати, дресирувати
У мережі?!
Ніколи не чула? Люди заводять у мережі собак, тримають у віртуальних будинках Водять у гості до сусідів Возять на виставки Пишаються медалями Деякі влаштовують собачі бої, але я бійцівських не вирощую. У мене декоративні й мисливські, Арсен відчув натхнення. Він нікому не розповідав отак, за столиком, у реалі, про свою роботу.
Маряна недовірливо гмикнула.
Ти що, ні в які ігри не граєшся? запитав він недовірливо.
Я блоґер, сказала вона з гідністю. Маю три сотні френдів.
Знаю! У мене мама теж блоґер, Арсен із задоволенням порушив красу й цілісність шоколадного тістечка і побачив відбиток своїх зубів у коричневій масі.
Його мама ніколи не дивилася серіалів по телевізору, і в дитинстві він цим трохи пишався. Зате його мама жила всередині серіалу, він почав це розуміти тільки в минулі півроку-рік. Вона день у день переказувала батькові за ранковою кавою або в неділю, за розігрітим у мікрохвильовці сніданком, переказувала чужі розмови, коментувала події та репліки, і на її одухотвореному молодому лиці ясно палали очі. Вона стежила за життям не менше як сотні людей, деякі з них були її близькі друзі, деяких вона щиро ненавиділа: «Після цього його посту, в суботу Господи, от же ж паскуда, повна паскуда, мерзота, негідник, ще цим і пишається! Я його забанила, не розумію, як вони можуть ходити до нього й коментувати, це все одно, що купатися в купі гною»
Маряна підхоплювала ложечкою полуничку з вази, злизувала білий молочний шар і милувалася ягідкою, тримаючи її за зелені чашолистики.
Ти чого її розглядаєш?
Уявляю, ніби зараз літо, пояснила Маряна. Дуже люблю червень. У червні така полуниця, вона повернула ягідку, наче ялинкову іграшку. Потім одщипнула зелену чашечку й кинула полуничку в рот.
А на фіга тобі блоґ, Маряно? запитав Арсен. Вести щоденник напоказ це якось
Дурниці! Маряна трохи образилась. Це обивательське судження людини, далекої від питання. Блоґи бувають різні, для різних цілей. Хтось справді веде щоденник напоказ. Повно таких дурнів. Їм уваги хочеться. Або скандалу. А я на журфак збираюся, для мене блоґ іспитовий майданчик, щоб ти знав. Я пробую деякі концепти.
Виходить?
Питаєш! Щодня прибуває френдів, і це без спеціальної розкрутки Знаєш, що я помітила? Пишеш звичайний, середній, непомітний пост коментарів мало, а френдів додається. Напишеш щось гостре, скандальне коментарів багато, а френди починають відпадати. Чи то ображаються, чи заздрять