необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олівець тощо. Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз;
не затемнювати обличчя, особливо уста, і не закривати його руками, волоссям тощо;
щоб привернути увагу людини, яка не чує, необхідно торкнутися її злегка за плече або помахати до неї рукою. Починати розмову після того, коли вас помітили. Кричати не варто;
якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача;
в) з людиною з вадами зору:
спілкуючись із незрячою людиною, необхідно представитися хто ви, які маєте повноваження, після чого запитати чим допомогти;
при супроводі у приміщенні необхідно попереджувати про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучувати інформацію про оточення;
якщо незрячу людину припровадили до кабінету службової особи, необхідно інформувати, куди її привели, назвати цю людину й інших присутніх;
якщо збираєтеся читати, попередьте про це;
не можна замінювати читання будь-якого документа його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити підпис;
не можна тягнути незрячу людину за собою. Треба попередити про необхідність руху та чітко пояснити куди потрібно прямувати;
під час спілкування з людьми з особливими потребами поліцейський повинен дотримуватись заходів особистої безпеки.
2.2.5. Спілкування з представниками засобів масової інформації
У разі звернення представника засобів масової інформації поліцейський повинен:
діяти за загальними правилами спілкування з громадянами;
під час забезпечення публічної безпеки і порядку на місці події не повинен приховувати своє обличчя від відеокамер та боязко ухилятися від спілкування з журналістами;
утриматись від висловлювання власних міркувань;
пояснити, хто уповноважений коментувати конкретні події, та надати контактні дані відповідної особи.
НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГОЛОШЕННЮ ВІДОМОСТІ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНУ АБО СЛУЖБОВУ ТАЄМНИЦЮ!
Приклад відповіді на звернення:
«Бажаю здоровя! Капрал поліції Мирний. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. За більш детальною інформацією вам доцільно звернутися до старшого начальника, який перебуває»
У разі, коли представник засобів масової інформації перешкоджає виконувати функціональні обовязки, поліцейський має повідомити, що згідно зі ст. 36 «Вимога залишити місце і обмеження доступу на визначену територію» Закону України «Про національну поліцію»:
поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або обєктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоровя людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення;
поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоровя людей;
повідомити представникові засобів масової інформації, що його дії можуть бути кваліфіковані як перешкоджання діяльності поліцейського;
поінформувати безпосереднього начальника або чергового територіального органу Національної поліції;
озвучити журналістові його право оскаржити дії працівника поліції до вищого органу, прокуратури чи суду.
Приклад звернення до працівника засобів масової інформації:
«Бажаю здоровя! Капрал поліції Мирненко. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. Ваші дії перешкоджають виконанню обовязків працівників поліції. Негайно припиніть свої протиправні дії. Інакше, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», щодо вас буде застосовано превентивні поліцейські заходи».
Документом, який підтверджує повноваження представника засобів масової інформації, може бути: