У разі вчинення особою зазначених адміністративних правопорушень поліцейський має право затримати особу за наявності підстав, визначених ст. 260 КУпАП:
з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу;
для встановлення особи;
з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обовязковим;
задля забезпечення своєчасного й правильного розгляду справ;
з метою виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Адміністративне затримання правопорушника може тривати НЕ ДОВШЕ ТРЬОХ ГОДИН, відлік яких розпочинають з моменту фактичного затримання особи.
Закон (ст. 263 КУпАП) дозволяє поліцейському затримувати до трьох діб, повідомивши про це письмово прокурора протягом 24 год з моменту затримання, лише осіб, які:
незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок вїзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила в контрольних пунктах вїзду-виїзду, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і зясування обставин правопорушення;
порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, зясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження.
Про адміністративне затримання складають протокол, у якому зазначають:
дату й місце його складання;
посаду, прізвище, імя та по батькові особи, яка склала протокол;
відомості про особу затриманого;
час і мотиви затримання.
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, яка здійснює адміністративне затримання, розяснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також її право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Протокол підписують посадова особа, яка його склала, та затримана особа. У разі відмови затриманого підписувати протокол у документі роблять запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляють її родичам, а на її прохання також власникам відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, про що також роблять відмітку в протоколі.
За наявності зауважень і скарг на дії працівників поліції роблять відповідний запис із зазначенням їх суті.
З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обовязковим, на підставі ст. 259 КУпАП, правопорушника може бути доставлено до органу поліції, штабу громадського формування, громадського пункту охорони порядку.
Про підстави, порядок і спосіб доставлення особи обовязково складають рапорт на імя керівника органу поліції, у якому зазначають:
дату, місце, спосіб учинення адміністративного правопорушення;
відомості про особу правопорушника;
місце, час, спосіб доставлення особи для складання протоколу;
стан психічного та фізичного здоровя, у якому перебувала особа під час доставлення, наприклад, наявність синців, подряпин, ран та інших ушкоджень за результатами поверхневої перевірки, скарг на самопочуття, чи надавалась невідкладна медична допомога (лікарем якої бригади швидкої допомоги);
чи було застосовано до доставленої особи інші превентивні поліцейські заходи, які обмежують певні права й свободи людини (ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію»), зокрема перевірка документів особи, опитування особи, поверхнева перевірка, зупинення транспортного засобу тощо;