Поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень.
Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення.
Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх є можливим лише за участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Перед проведенням опитування особи поліцейський розяснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією повноважень, покладених на неї Законом.
4.2.1. Опитування особи, яка звернулася до поліції із заявою про скоєне правопорушення
При отриманні повідомлення про подію поліцейські повинні зясувати у заявника (потерпілого):
яка подія (правопорушення), де і в який час відбулася;
чи є потерпілі, їх чисельність, в якому вони стані, чи надана їм медична допомога. Якщо заявником є сам потерпілий, то в нього необхідно довідатись, чи не потрібна йому медична допомога, і вжити заходів для її надання (допомогти зупинити автомобіль, вказати адресу лікувального закладу і т. п.);
чи відомі правопорушники, їх кількість і прикмети, звідки прибули, де знаходяться. Якщо вони зникли, то в якому напрямку і на чому (вид транспорту), якими знаряддями і засобами вони користувались при вчиненні злочину, послідовність їх злочинних дій, які сліди залишили на місці події, що викрали, прикмети викраденого;
хто є очевидцем (свідком) події (правопорушення);
звідки заявнику стало відомо про подію (бачив особисто, чув від інших осіб і т. п.);
інші питання, які залежно від характеру події можуть мати значення для швидкого припинення злочинних дій, правильної організації розшуку підозрюваного по гарячих слідах і охорони місця події.
Одержані відомості про правопорушення і дані про самого заявника (прізвище, ім'я, по батькові, адреса місця проживання або роботи, номери домашнього та службового телефонів) необхідно записати в службову книжку (блокнот), доповісти черговому територіального органу Нацональної поліції, після чого негайно вирушити на місце події.
4.3. Поверхнева перевірка
Порядок проведення поверхневої перевірки врегульовано ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію».
Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоровю такої особи або інших осіб.
ПОВЕРХНЕВА ПЕРЕВІРКА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИМ ВІДПОВІДНОЇ СТАТІ. У НЕВІДКЛАДНИХ ВИПАДКАХ ПОВЕРХНЕВУ ПЕРЕВІРКУ МОЖЕ ЗДІЙСНИТИ БУДЬ-ЯКИЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ЛИШЕ З ВИКОРИСТАННЯМ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЛАДУ АБО ЗАСОБУ!
Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу в разі, якщо існує достатньо підстав вважати, що:
у транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
у транспортному засобі є річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоровю такої особи або інших осіб;
річ або транспортний засіб є знаряддям учинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.
Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський під час здійснення поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.
Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.
У разі виявлення під час поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та здійснює огляд відповідно до вимог ст. 237 КПК України.