Шостого покоління теж було відносно мало, як не нових, так і абсолютно нових: тут ціни були вже не такі приємні і розпочиналися з восьмисот девяноста пяти мільйонів і вище, поки гаманця вистачить. Лінкорів у продажу не було, ситуація з важкими носіями теж була не особливо радісна він знайшов всього три одиниці такої техніки. Проглянувши все три, дійшов висновку, що переплачувати чотириста мільйонів за москітну групу, яка піде на ресурси, немає сенсу, і зупинився на варіанті корабля пятого покоління з некомплектною бортовою ескадрильєю: з двохсот одиниць в наявності було тільки сто вісім КВП, три абордажні боти і один розвідник. Продавець якийсь найманий загін, виставив цінник в чотириста двадцять вісім мільйонів за корабель з ресурсом в 69 % Макс вирішив зарезервувати товар і вислав продавцеві побажання видалено ознайомитися із станом корабля. Вже через пятнадцять хвилин він отримав на нейромережу звіт ШМ корабля і став уважно його переглядати за цим зайняттям його застало прибуття орендованого флайера додому. Довелося розбудити своїх дружин і переміститися з ними всередину ніяких постільних розваг на сьогодні більше не планувалися до моменту прильоту чоловіка теж стало хилити в сон, що він і зробив, залишивши звіт до завтра, провалившись в обійми Морфея.
На наступний ранок трійця відправилася на орбіту оглядати «відкладений товар» виставлений на продаж носій серії «Вілот-5.210Б» був виробом вітчизняних конструкторів майже столітньої давності, і нині висів на далекій орбіті, де платити за стоянку не було необхідності. Оглядали кандидата на купівлю з борту курєра, природно як виявилося, ліжко в каюті кораблика могло умістити і трьох людей, тільки дуже щільно. Лакіра взагалі віднеслася до курєра прохолодно технікою ніколи не цікавилася і не розбиралася в ній для неї «Флоу-м» був просто маленьким круглим сімейним кораблем.
Слабке озброєння: всього дві тунельні гармати середнього калібру коментував вголос для своїх дружин звіт ШМ корабля наш герой хоча тих же турелей наставили порядно, майже чотири сотні, потрібно спробувати сторговуватися. Корабель майже столітньої давності, багато що серйозне застаріло за цей час. Але для наших цілей підходить. О! До речі, Лакіра там є повноцінний медичний сектор на дванадцять капсул полізеш вчитися відразу ж, як отримаємо на нього коди активації, потрібно освоювати нову спеціальність, хе-хе.
Короткі переговори з продавцем на борту «Вілота» принесли корпорації «М.Ш.Тех» нове майно з невеликою знижкою в три мільйони кредитів, а потім старі хазяї покинули борт носія, обмінявшись з його новими власниками кодами доступу і активації искина корабля. Лакиру відразу ж уклали в капсулу на перший сеанс розгону: прокинеться вона вже через десять днів в стрибку сам «Вілот-5.210Б» міг стрибати на вісім систем максимально, що означало два переходи до кінцевої точки маршруту: перший на вісім, а другий на чотири системи. Поки Юлі освоювалася в рубці на місці пілота, оскільки окрім їх двох ніхто більше не міг пілотувати цей корабель, та і більше тут нікого не було, хе-хе. Її партнер в цей час заглибився у вивчення місцевого ринку: вимагалося ще купити десяток шахтарських кораблів пятого покоління і збагачувальну фабрику або аналогічний мобільний комплекс обробки сумішей.
Купувати шахтарську матку технолог передумав пілотів все одно у нього більше не було, а крім того, такий корабель був не потрібний, оскільки уся сировина була у базовій системі розташування верфі. А злітати в сусідню, де ще був торувал, можна було і на будь-якому великому кораблі, хоч наприклад, на своєму лінкорі забрати ті залишки цілком можна і в його трюмах за один рейс. Тому стурбувався спочатку пошуком малих шахтарських копачів: десять однотипних «Конн-5.2Д» викупив у однієї розваленої шахтарської корпорації та розпродавала своє майно усім підряд. Заплатив всього двісті сімдесят тисяч за кожен кораблик зі зносом 36 % цілком осудна ціна. З мобільною фабрикою не зрослося: навіть в складеному виді найпростіша не влізала на палуби і трюми носія, тому знайшов інше рішення.
Виторгував у тієї ж шахтарської корпорації, що прогоріла, бортовий збагачувальний комплекс «Поток-Р5с» конструкція розбиралася і збиралася в сім окремих модулів по півмільйона кубометрів кожен, а такий обєм цілком стерпно розміщувався в трюмах і напівпорожніх льотних палубах носія. Фахівець планував розгорнути модулі комплексу на просторовій рамі верфі місця там було, звичайно впритул, але було.