Не хоче? Поцікавився міліціонер, підходячи ближче. А от у мене сірники є, а сигарети скінчились
«Нет в мире совершенства», відповів я словами Екзюпері і сумно похитав головою.
То може якось виправимо ситуацію? засміявся міліціонер, простягаючи мені сірники. Я запалив сигарету, випустив клуб диму і простягаючи сірники і пачку дорогоцінного BONDу міліціонеру сказав:
Навряд.
Чому? Запалюючи й собі сигарету спитав міліціонер.
Чому? Та тому, що приїхав я до вас, наладку автоматики на вашому винзаводі робити, а ви мене он як зустрічаєте, маю тепер от тут на сходах ночувати.
А що, місць немає?
А чого б це я тут вночі вештався, якби були? Вже б сьомий сон додивлявся
А ти сам звідки? Запитав міліціонер.
З Києва, відповів я, але тут на те не зважають
Ой, правда? Зрадів міліціонер. і я з Києва, а тут на практиці.
То ти ще й земляк? удавано розгнівано запитав я. Ну, то зроби для земляка добре діло влаштуй на нічліг.
Так я ж зам'явся міліціонер, я ж практикант тільки, і в чужому місті
Ти не практикант, а міліціонер, а міліція, як мене ще в школі вчили «мене береже»! Тим більш, що я земляк, і не байдикувати, а працювати сюди приїхав.
А може його в діжурку? подав голос один з дружинників. Земляк все ж!
В діжурку не можна, похитав головою міліціонер, там начальство час від часу з'являється, влетить так, що потім буде що згадувати От, хіба що в червоному куточку, під Феліксом Тільки там не дуже зручно, тапчан такий жорсткий
А мені, хоч під Карлом, хоч під Фридріхом, аби виспатись, бо весь день на ногах, та ще з цією осоружно-важкою сумкою подумав я, а вголос сказав:
Нема питань, я звичний, ведіть!
Ну, то пішли?
Пішли, от тільки речі заберу.
Таким чином першим готелем в моєму житті став райвідділ міліції міста Миколаєва.
Тапчан, обтягнений чорною шкірою, і справді був не з леб'яжогопуху, особливо бокові качалки Спав я, однак, на диво, «як убитий». Прокинувся десь о пів на восьму. Черговий, що був попереджений про мою присутність «під Феліксом», привітався і ввічливо поцікавився:
Ну, як тобі спалось у нас?
Дякую, пречудово! Вік би у вас ночував!..
О-о-о, не треба так казати, засміявся черговий, бо ще збудеться
Пригостивши чергового на прощання BONDом, я вийшов в ранковий Миколаїв і досить бадьоро потяг свою сумку до готелю. На моє здивування, Едік вже чекав на мене.
Де ти був? На вокзалі ночував?
Ні, в міліції
Та ти що? аж зблід Едік.
Що накоїв? Що нам тепер на фірмі скажуть? Почав бідкатись він. Тобі що, а нам прогресивки тепер, як своїх вух весь квартал не бачити!.. То що сталося? Може ще якось викрутимося?
Та ви вже й так викрутились; кинули мене напризволяще, а самі у своїх подружок під боками вигрівались
Вигрівались? аж підскочив Едік. То, може, Віктор і досі вигрівається, а я всю ніч отут на асфальті вигрівався, бо там зірвалося, а з вокзалу поперли, бо там, бач, тільки з квитками можна ночувати Я, оце думав, дочекаюсь тебе, та й поїдемо самі, а Віктор, як вигріється, то хай наздоганяє А тут, виявляється ще з міліцією треба домовлятися То що ти встиг скоїти?
Та не переживай ти за ваші вуха, побачите ви їх, підморгнув я Едіку.
Які ще вуха? не зрозумів Єдік.
Ну, прогресивки ваші, хоч, як по-чесному, то слід було б їх у вас таки відібрати. А в міліції я у друзів-земляків гостював, ще запрошували Едік недовірливо похитав головою.
Не брешеш?
Отакої! Йди, спитай, тут недалечко.
Ти дивись, який ти, студент, і в міліції вже корешів встиг завести! Добре, якщо не брешеш. Ну, ходімо.
А Віктор? Може почекаємо ще трохи?
Та пішов він Хай тішиться-вигрівається, не маленький, наздожене!
То ми на автовокзал?
Нащо? В тебе зайві гроші? Вчись, студент, може, колись, з тебе люди будуть Зараз ми доберемось до траси, а там автостопом до Веселинова на шару.
То чи варто, не більш карбованця зекономимо.
А ти хіба не чув, що копійка до копійки копа вимальовується. Ти знаєш скільки нам за цей місяць по Миколаївщині наколесити доведеться? Веселиново, Вознесенське, Першотравневе, Арбузинка, Баратовка і знову Миколаїв. Це ж за 250300 км. набіжить. Добре, якщо ще туди-сюди кататись не доведеться, якщо щось з ладу вийде
Так нам же всі ці переїзди-перельоти вже наперед оплатили, розгубився я.