Сергій Залевський
Громадянин
Як може обернутися твоя доля, якщо тебе викрали інопланетяни? Такий прецедент стався з нашим героєм Максом Шнітке, коли він відпочивав в Альпах задрімав на Сонечку, а прокинувся на жорсткій полиці в кубрику космічного корабля рабовласників з імперії Гармор. Завдяки своєму розвиненому розуму, йому пощастило «влаштуватися» на роботу до своїх викрадачів на посаду технолога мобільної рудо-збагачувальної фабрики, що висить в порожнечах космосу в одній з мертвих систем фронтира цієї імперії. Макс взнає багато такого, що і у фантастичних романах не читав, хоча більшість з того, що оточує його у новому світі, дуже нагадувала йому фрагменти з тієї ж фантастики на тему зоряної Співдружності світів.
Установка досить сучасної нейромережі дозволила йому досить швидко вивчити нові знання, для того, щоб отримати можливість працювати з інопланетними пристроями і устаткуванням. Працювати йому вимагалося для того, щоб викупитися з рабства сіролиці хазяї переслідували мету отримання високих прибутків, які повинен був їм забезпечити землянин. Впродовж свого нового життя, наш герой невпинно підвищував свої професійні знання, справедливо вважаючи, що він зможе знайти у цьому світі свою нішу.
Познайомився з красивою дівчиною на ім'я Марта теж їх числа спійманих рабів із Землі з нею він швидко зійшовся і вони стали разом мешкати в каюті хлопця. Щасливий випадок приніс йому безцінний подарунок можливість вирватися з рабства у вільні світи Співдружності. Проте перед самою втечею його спіткає жорстока втрата загибель улюбленої дівчини від рук п'яних насильників. У нападі сказу і відчаю він вбиває насильників, проте кохану вже не повернути. Поховавши свою дівчину у безкрайньому космосі, наш герой покидає цю зоряну систему і спрямовується в довгий поодинокий політ до нового життя.
(Першу частину пригод Макса Шнітке читайте в книзі «Технолог».)Глава 1
Бос, через п'ять хвилин вихід із стрибка повідомлення корабельного ШМ вивело пілота із стану напівдрімоти.
Зрозумів, Болт відповів він ШМ, влаштовуючись в ложементі активний щит на 100 % потужності на передню півсферу.
Вихід через 10, 9,3, 2, 1 невеликий кораблик, оповитий веселковим пухирем, з'явився в порожньому космосі, як би нізвідки, і слідом за ним пропало дзеркало порталу гіперпереходу.
Система 66-15Г-108Ф відрапортував бортовий мозок штатний вихід в зоні планетарної маси газового гіганта.
Пілот проглянув інформацію про систему, яка знаходилася в трьох добах польоту в підпросторі від тієї, де він провів останні декілька місяців «просунутим» рабом на збагачувальній фабриці. Місцеве світило блакитний гігант, шість мертвих і безатмосферних планет, з яких дві газові гіганти. Ось в зоні останнього з них і вискочив із стрибка його «Белз» військовий шахтарський кораблик подвійного призначення він його викрав у рабовласників, прихопивши ще випадково трохи цінної сировини, яку збирався продати по прильоту на місце. Цим місцем наш герой вибрав одну з вільних систем Торгового Союзу Брилар одного з держав-засновників Співдружності.
Нічого цікавого в цій частині простору не було, тому подивившись трохи на місцеве світило, він віддав наказ на наступний стрибок:
Болт, розгін в систему 32-12Г-108Ф.
Виконую, пілот.
Так само, як і вперше, переобтяжене суденце довго розганялося, поки не набрало необхідну кількість енергії для стрибка, пропавши потім із звичайного космосу.
Макс задумливо лежав на ліжку у своїй каюті, розташованій відразу за перегородкою рубки і підводив сумні підсумки останніх днів: майже усі три доби гіперпереходу він намагався забути про свою втрату. Але як тільки йому згадувалася Марта, у нього пропадав інтерес до життя він припиняв харчуватися, ігнорував тренажер та він навіть заснути нормально не міг в такому стані, не кажучи вже про які-небудь дії з кораблем. Хвала Древнім, що в процесі стрибка усім управляв бортовий ШМ тільки тому з кораблем нічого не сталося. І тільки в останнє занурення в сон йому вдалося нормально виспатися вочевидь, серце чоловіка трохи відійшло від шоку втрати, і він став повертатися в нормальний свій стан.
Як жорстко доля вирішила повернути хід мого життя врізала в найвідчутніше місце, не залишивши жодного шансу. Здавалося, що знайшов, нарешті свою половинку, і тут бац! один на мільйони кілометрів навкруги. Тепер знову все потрібно розпочинати з нуля залишається тільки сподіватися, що в ТС Брилар мешкають люди, які близькі мені за способом мислення і нормами моралі такого плану думки повільно текли у свідомості збіглого раба. Трохи прислухався до себе до його здивування, уперше за останні декілька діб відчув щось, що нагадує апетит починаю повертатися до повноцінного життя. Злегка повороживши над харчовим синтезатором, поїв. Але внутрішні відчуття організму вимагали від нього ще чогось бадьорішого, проте, в його агрегаті «Наві-11» алкоголь був відсутній, як явище.