Зрозумів, виконую.
Через хвилину.
Передаю пакет, є збіг: великий міжсистемник проекту «Тейгол» верфі директорату, мабуть тільки із зіткнення половина маршових не визначається, наскрізні пробоїни на палубах, носова частина знищена до силового набору. Сильно «побитий» стан капітан. Братимемо?
Хоч і перепало їм, але все одно він для нас міцний горішок. Але чекати більше не будемо, усім приготуватися до захоплення призу. Діємо за накатаною схемою.
Капітан, це Соло-1. Об'єкт міняє курс у бік астероїдного поля, на рубіж поразки головним калібром вийде впродовж двох годин.
Відмінно, наздоганяти не потрібно, Чекаємо. Пілотам КВП зайняти свої місця. Абордажній групі низький старт, готовність до виходу.
Рубка «побитого» транспорту.
Вишли штатно, пілот, починай розгін в астероїдний пояс, ремонтуватимемо що зможемо. На трьох двигунах ми занадто уразливі і повільні.
Виконую, капітан.
Скільки нам тепер потрібно часу для зарядки гіпердвигуна, інженер?
Годин 56, точніше доки не скажу, потрібно провести поглиблену діагностику двигунів.
Працюй, ніби тут чисто, не хотілося б знову потрапити в халепу, як в тій системі, Ми втратили майже усі малі борти, хоча, скільки їх там і було то, все-таки ми транспорт, а не пірати. А ось турелей нам вибили порядно.
Капітан, фіксую короткочасне опромінення корпусу.
От гівно! Значить, даремно ми увійшли до сліпого стрибка, і тут у нас комітет по зустрічі. Сидять десь в каменях, щурі бродячі і чекають. А оскільки досі не лізуть до нас, значить, що не упевнені у своїх силах. Є у мене план, як з такими налагоджувати контакти. Нумо зв'язок, організовуй мені широкий канал для спілкування.
Готово, капітан. Можете говорити.
Рубка носія «Рант-су».
Нетривале мовчання першим порушив пілот:
Капітан, я чесно кажучи, мало що зрозумів з цього послання, але мене особливо цікавить що таке велике і товсте на нас хоче покласти їх капітан, і з чиєю саме матір'ю він збирається вступати в нетрадиційні зв'язки?
Це рушики, є така раса в директораті, вони в основному, компактно мешкають в протектораті Рушкостан. Ніби, такі як усі, тільки чогось їм завжди бракує. А його промова, яку ми прослухали, це як говорять «ні про що». Ну, принаймні капітан точно рушик їх спосіб спілкуватися, але ось мені цікаво, що вони тут забули, їх сектори звідси в двадцяти стрибках?
Гаразд, далі діємо за планом: вихід москітної групи відпрацьовуєте маршеві і гнізда ПКО, потім ми підтягнемося, разом давимо щит. Капітан перемкнув свою увагу на льотну палубу, де техніки за допомогою дроїдів навішували на КВП блоки некерованих ракет. Виходячи з даних розвідників про стан льотних палуб транспорту, малий флот явно відсутній, та і за визначенням такі кораблі самостійно не літають тільки у складі караванів. Окрім турелей безпосередньої оборони там нічого не ставлять, а ось щит зобов'язаний бути.
Рубка «побитого» транспорту.
Капітан, вони випустили малий флот, два десятки, в зону дії наших турелей увійдуть за годину.
Ууу жаби, вирішили узяти нас тепленькими, хрінові тварюки. Що у нас залишилося з того, що може літати?
Тільки один розвідник і два вантажні боти, решта у вигляді металобрухту на льотній палубі.
Запускайте все що є, навісьте ракет, може, хоч кудись потрапимо, з розвідника викиньте максимум апаратури і набийте вибухівкою зробимо брандер. Пілотові брандера дві ставки за виліт! А ми тим часом влаштуємо їм тут теплу офіційну зустріч. Відступати нам нікуди, позаду Рушкостан!
Ээм, капітан взагалі то звідси до Рушкостана досить далеко! Може, домовимося, якщо вже не устигаємо піти в стрибок.
Облишити розмови, пілот. У ще один стрибок ми не встигаємо, контакт з КВП ворога менш ніж за годину. А з ким ти хочеш домовлятися, з гарморцями? Наївний хлопчисько там тільки один варіант договору рабство. Ще є бажаючі домовитися?
Ні, капітан, краще померти у бою, ніж рабство.
Так, наказую: усьому екіпажу видати штурмових двісті грам вадяри для підняття морального духу. Пілотові брандера ще двісті грам з собою капітан не поскупився, адже можливо від цього пілота залежав результат цієї зустрічі.
Рушики не здаються! Слава Вічному Кориту і Єдиному Рушкостану!
Смерть ворогові! Порвемо усіх на матраци!
Капітан відчув, як увесь корабель наповнюють емоції команди, в цих емоціях він із задоволенням читав вірність своєму боргу, готовність рвати підлого ворога. Запах національного напою заповнював палуби транспорту.