Взаємодія відбиває активний характер взаємозвязку, тобто відносин між субєктами економічної діяльності з метою використання синергетичного ефекту від такої взаємодії при реалізації певних цілей щодо задоволення потреб та інтересів індивідуума, організації, суспільства, держави.
Взаємовплив вища форма реалізації функцій взаємозвязків та взаємодії субєктів економічної, політичної, соціальної та інших видів діяльності системи звязків, що склалися. Саме такий стан може забезпечити дійсний синергетичний ефект функціонування економіки, суспільства, держави, який знаходить свій прояв у врівноваженості можливостей забезпечення потреб та інтересів, зростання обсягів виробництва та рівня добробуту, прогресивну та динамічну спрямованість розвитку національної економіки, інших сфер суспільного життя.
Синергізм, синергія (грец. synergeia) варіант реакції організму (зокрема й соціального організму) на комбінований вплив двох або кількох лікарських речовин (чинників), який характеризується тим, що така дія перевищує дію кожного компонента, що функціонує окремо.
Закони науки стійкі взаємозвязки між відповідними процесами та явищами фіксуються у вигляді наукових законів та функціональних взаємозалежностей. У науці такі залежності мають, як правило, кількісний характер і описуються відповідними функціональними законами у вигляді математичних рівнянь, що звязують відповідні змінні.
Економічний закон форма упорядкованої організації, функціонування та прояву внутрішньо необхідних, сталих істотних звязків між протилежними, але взаємообумовленими сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, елементами економічної системи.
Механізм дії економічних законів у ринковій економіці це певна система обєктивних економічних форм і процесів, через які проявляються найбільш стійкі та суттєві причинно-наслідкові звязки, що охоплюють поле діяльності даного закону або вимоги з боку закону до форм організації господарської діяльності як окремими виробниками, так і суспільством у цілому.
Механізм використання економічних законів передбачає підсвідомий або свідомий рух суспільства, окремого субєкта економічної діяльності в напрямку та в межах, визначених вимогами ринкових законів на основі пошуку найбільш ефективних інституційних форм, методів та інструментів господарювання, які відповідали б цим вимогам, а отже, й інтересам субєктів ринку.
Конкуренція (у буквальному значенні сутичка, зіткнення). 1. Суперництво, боротьба за досягнення кращих результатів у якійсь сфері діяльності. 2. Боротьба між приватними виробниками (субєктами ринкового господарства) за найбільш вигідні умови виробництва, реалізації та купівлі товарів і послуг; стан взаємовідносин, при якому відбувається вільне, повне та достовірне зіставлення всіх субєктів господарювання як у плані пропозиції, так і попиту на товари та послуги, засоби виробництва та капітал; обєктивний закон ринкової економіки на всіх етапах її становлення та розвитку.
Поняття думка, що відбиває в узагальненій формі предмети та явища дійсності у звязку між ними шляхом фіксації загальних та специфічних ознак, в якості яких виступають властивості предметів та явищ і відносини між ними; обєкт характеризується в поняттях узагальнено, що досягається за рахунок використання у процесі пізнання таких розумових дій, як абстракція, ідеалізація, узагальнення, порівняння, визначення.
Зміст поняття це сукупність ознак предметів, які знайшли відображення в понятті.
Категорія являє собою більш складну сутнісну форму виразу закономірностей функціонування, розвитку та трансформації економічного життя людини, економічних систем, суспільства в цілому мовою науки. Найбільш розповсюджені визначення категорії:
1) філософське загальне поняття, що відображає найбільш суттєві властивості та відносини предметів, явищ обєктивного світу (матерія, час, простір, рух, причинність, якість, кількість тощо);
2) розряд, група предметів, явищ, осіб, обєднаних спільністю якихось ознак; категорія (від грец. kategoria висловлювання, судження, визначення, ознака) є формою мислення, яка відображає універсальні властивості та співвідношення предметів обєктивної дійсності. Категорії розглядаються також як «гранично загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш суттєві, закономірні звязки та відносини реальної дійсності та пізнання».