Поки що там не було нікого, крім них та ще якоїсь крихітної істоти на передостанньому місці ззаду. Істота з коротенькими ніжками загорнулася, мов у тогу, в кухонний рушничок, а обличчя затулила руками. Однак її довжелезні кажанячі вуха були на диво знайомі...
— Добі? — не повірив своїм очам Гаррі.
Крихітне створіння зиркнуло крізь пальці, виставивши величезні карі очі й носа завбільшки як чималий помідор. То був не Добі — хоч теж ельф-домовик, як і Гаррін друг. Колись Гаррі був визволив Добі від його попередніх хазяїв — родини Мелфоїв.
— Панич назвав мене Добі? — здивовано пискнув ельф, не приймаючи пальців з лиця. Його голос був ще пронизливіший, ніж у Добі, і Гаррі запідозрив, що ця істота — жіночої статі. Хоч з тими ельфами-домовиками ніколи не вгадаєш. Рон і Герміона теж озирнулися. Вони чули від Гаррі про Добі, але ніколи його не бачили. Навіть містер Візлі зацікавлено глянув у той бік.
— Вибачте, — сказав Гаррі ельфові, — я вас переплутав зі знайомим.
— Але я теж знати Добі, паничу! — пискнула ельфиня. Вона затуляла обличчя, ніби її засліплювало світлом, хоч у Верхній ложі було доволі тьмяно. — Мене звати Вінкі, паничу... а ви, паничу... — її темно-карі очі стали великі, мов тарілки, бо вона помітила Гаррін шрам, — та ви ж Гаррі Поттер!
— Це так, — зізнався Гаррі.
— Добі весь час про вас говорити, паничу! — приголомшено сказала вона і ледь-ледь опустила руки.
— А як він там? — поцікавився Гаррі. — Як йому вільне життя?
— Ой, паничу, — забідкалася Вінкі, хитаючи головою, — ви вже мені пробачити, паничу, але я не бути певна, що ви зробити Добі послугу, паничу, коли давати йому свободу.
— Чого б це? — здивувався Гаррі. — Що з ним сталося?
— Свобода закрутити Добі голову, паничу, — засмутилася Вінкі. — Добі мати дивні думки, паничу. Не може знайти собі роботи, паничу.
— Чому? — не міг зрозуміти Гаррі.
Вінкі на півоктави знизила голос і прошепотіла:
— Він хотіти за роботу платню, паничу.
— Платню? — перепитав Гаррі. — А чом би й ні? Вінкі вжахнулася від цього припущення і знову затулила пальцями обличчя.
— Ельфам-домовикам не платити, паничу! — приглушено пискнула вона. — Ні, ні, ні! Я казати Добі, я йому казати, знайти собі гарну родину і влаштуватися там, А він натомість веселитися, що аж ніяк не личити ельфові-домовику. Ще трохи таке розгульне життя, казати я Добі, і тебе викликати у відділ нагляду й контролю за магічними істотами, наче звичайного ґобліна.
— Та нехай би вже трохи повеселився, — сказав Гаррі.
— Ельфам-домовикам не можна повеселився, паничу, — рішуче заперечила Вінкі, не забираючи рук з обличчя. — Ельфи-домовики робити, що їм наказано. Я дуже не любити висоти, паничу Гаррі Поттере... — вона боязко зиркнула на поле внизу, — але мій хазяїн посилати мене у Верхню ложу, і я приходити, паничу.
— А чого це він тебе сюди посилає, якщо ти боїшся висоти? — насупився Гаррі.
— Хазяїн... хазяїн хотіти, щоб я зайняти йому місце, паничу Гаррі Поттере, бо йому дуже ніколи, — пояснила Вінкі. — Вінкі бажати залишатися в наметі хазяїна, паничу, але Вінкі робити, що їй наказано, бо Вінкі чемна ельфиня.
Вона знову перелякано зиркнула вниз, а тоді заплющила очі.
— То це такі ельфи-домовики? — пробурмотів Рон, коли Гаррі обернувся до нього. — Дивні вони створіння.
— Бачив би ти Добі! — засміявся Гаррі.
Рон дістав свого всенокля й почав його випробовувати, наводячи на протилежні трибуни.
— Круто! — покрутив він ручкою повтору. — Можна зробити, щоб отой старий пень унизу ще раз поколупався в носі... іще раз... і ще раз...
Герміона тим часом пильно вивчала оздоблену оксамитом і китичками програмку.
"Перед грою відбудеться показ живих талісманів кожної команди", — прочитала вона вголос.
— На це варто подивитися, — пожвавився містер Візлі.