Знаю, Чирік, знаю, мені про той край, що зветься Вирієм, Мудра Сова, якось, розповідала. Але ж туди дуже, дуже далеко. А на шляху туди величезне озеро, що Морем зветься, а вода в ньому і гірка і солона і пити її не можна і переплисти неможливо. Я звик від Білих Мух в барлозі ховатися. Хочеш, разом у мене сховаємося. А прокинемосьвже тепло, весна на дворі.
Ні, дядько Михайло, я не зможу стільки спати! Та й їсти щось треба, я як їсти у темряві вашого барлогу? А може мені з мудрою Совою порадитись?
Слушна думка! Тільки вдень вона спить, а вночі сплю я Може до Їжачка Колючки звернись, він ввечері прокидається, вночі на полювання виходить, та й з мудрою Совою, здається, дружить. Чирік так зрадів несподіваній можливості почути щось нове про Вирій, що мерщій пурхнув з гіллячки, збираючись летіти до Їжачка.
Стій! Ти куди? закричав дядько Михайло. Він же зараз найсолодші сни бачить, а ти його будити збираєшся! Та й мені за пораду забув подякувати
Ой дядьку Михайле, вибачте, знітився Чирік, я так зрадів, що не подумав
Оце погано, друже, посміхнувся дядько Михайло. Перед тим, як щось збираєшся робити, завжди слід подумати А тепер дивись, бачиш он ту кремезну ялину? Як тільки сонечко сяде на її верхів'я, можеш летіти до Їжачка.
Дякую, дякую, дядьку Михайле, я все зрозумів, буду чекати.
Ох, як нелегко було чекати! Сонечко наче зовсім не збиралось сідати на ялину. Зазвичай дні пролітали занадто швидко; тільки-но прокинувся політав-погрався з друзями, а вже мама додому кличечас вкладатися спати А сьогодні сонечко майже не рухається!
Побачив дядько Михайло як Чирік нудьгує і вирішив його роботою від очікування відволікти.
Поможи мені, будь ласка, подушку з м'якенької травки зробити, бо у мене он які лапи грубі, ніяк м'якенькі стеблинки вибрати не можу.
З великим задоволенням! цвірінькнув Чирік і заходився робити подушку дядькові Михайлу.
Він так захопився роботою, що ледь не проґавив час летіти до Їжачка.
Бачиш, друже, за роботою і час спливає непомітно, хитро примружившись, сказав дядько Михайло. Дякую тобі за м'якеньку подушечку, а тепер лети! Хай тобі щастить!
Дякую, дядьку Михайле! цвірінькнув Чирік і помчав чимдуж до Їжачка. На щастя, будити Їжачка не довелось. Він вже сидів на порозі своєї хатинки і ладнався йти на полювання. Побачивши Чиріка, Їжачок неабияк стривожився.
Що сталося, друже Чиріку? Ти такий заклопотаний! Може потрібна моя допомога?
Так, друже Їжачку, дуже потрібна! Ти можеш познайомити мене з Мудрою Совою?
Так, звичайно можу, але вона ще спить. Вона, десь, лише опівночі на полювання рушає.
В тому-то і проблема, що вночі я нічого не бачу! Я можу, лише, коли починає сутеніти, або рано-вранці!
Дійснопроблема, задумливо мовив Їжачок. А давай зробимо так: я зустрінусь з Мудрою Совою вночі і попрошу її щоб вранці трохи зачекала лягати спати, а ти рано-вранці прилетиш до старого дуба на узліссі, я там тебе з нею і познайомлю. Тільки не проспи, бо Мудра Сова розгнівається і я більше не зможу її ще раз умовити.
Дякую тобі, друже Їжачок, чемно вклонився Чирік і полетів до свого гніздечка.
Мудра Сова
Тато і мама, зазвичай, прокидалися дуже рано, і Чирік попросив їх обов'язково розбудити його ще до схід сонця. Тато з мамою дуже здивувалися, але подумавши, що Чирік, нарешті вирішив перевірити дідусеві наставляння:«ранній пташцінайсмачніший черв'ячок», і погодились.
Збентежений майбутньою зустріччю з Мудрою Совою, Чирік майже не спав всю ніч, а тому випурхнув з гніздечка, коли батьки його ще спали. На велике здивування Чиріка ні Їжачка, ні Мудрої Сови біля старого дуба не було
Невже, таки, проспав? з жахом подумав Чирік. Тепер Мудра Сова нізащо не схоче розмовляти зі мною!!! Чирік з розпачу мало не заплакав, але, раптом, почувся м'який шелест могутніх крил і на ґанок дупла сіла Мудра Сова. Пильно подивившись великими жовтими очима на переляканого горобчика, Мудра Сова промовила:
Так оце ти і є той самий Чирік, який хотів зі мною про щось порадитись?
Я, д-дядько М-м-михайло п-п-порадив, щоб я, а Ї-ї-ж-жачок, щоб у В-в-вирій якось Почав тремтячим з переляку голосом бідний горобчик.
Стривай, стривай, зупинила його Мудра Сова. Так я нічого не зрозумію. Ти весь тремтиш. Мій друг Їжачок розповідав, що ти хоробрий хлопчик, отже тремтиш не від страху, а від ранкового холоду. Заходь до моєї домівки, я пригощу тебе малиновим чаєм, ти зігрієшся і все мені до пуття розкажеш.
І справді, скоро, відігрівшись і заспокоївшись, Чирік зміг спокійно розказати Мудрій Сові і про дядька Михайла, і про Білих Мух, і про Їжачка, і про дідуся, як він самотужки хотів у Вирій злітати і ледь не загинув.
Я так зрозуміла, промовила Мудра Сова, що ти шукаєш того, хто допоміг би тобі до Вирію дістатись?
Так, так, пані Мудра Сова! Допоможіть, будь ласка! Бо он, навіть, ластівки літають, а чому нам, горобцям, зась?
Дійсно, несправедливо, посміхнулась Мудра Сова. Є у мене одна думка, але спочатку у мене до тебе два питання; по-першечи відпустять тебе тато з мамою, і по-другечи не побоїшся ти важкої, небезпечної подорожі, і чи не відмовишся від своєї мети в останню мить?
Ні, ні, пані Мудра Сова, я не побоюсь и не відмовлюсь! А тато з мамою Ну батька я сам умовлю, а маму, сподіваюсь, дідусь умовить.
Добре, тоді лети додому, виріши питання з батьками, а завтра вранці, як сьогодні, прилітай до мене знову і, якщо батьки тебе відпустять, я розкажу тобі, як діяти далі.
Чирік чемно подякував Мудрій Сові і мерщій полетів, спочатку, до дідуся з бабусею.
«Якщо не мати надійної дідової підтримки, то не варто, взагалі, з батьками розмову розпочинати»думав Чирік, підлітаючи до дідового гнізда.
Ну що, шибенику, знайшов найсмачнішого ранішнього черв'ячка? привітав його дідусь.
Знайшов, дідусю! Лети за мною, покажу! (Чирік хотів поговорити з дідусем наодинці, щоб бабуся, бува, не заборонила дідусеві втручатися в сімейні справи синочка Чира.)
Відлетівши недалечко від гніздечка, Чирік з дідусем присіли на кущик.
То де ж твій черв'ячок? спитав дідусь.
Вибач, дідусю, нема ніякого черв'ячка, просто мені, вкрай необхідна твоя підтримка, і я хотів про це поговорите з тобою на самоті.Ти пам'ятаєш, дідусю, як ти розповідав про свою невдалу спробу мандрівки до Вирію?
А як же! Що поробиш, не здійснилась моя мета.
А це, дідусю, тому, що ти діяв самотужки, без мудрої поради!
Тобто? здивувався дідусь. У кого ж це я мав шукати мудрої поради?
У друзів! Вони й вивели мене на того, хто може мені допомогти здійснити нашу з тобою мрію! Але для того мені треба мати дозвіл моїх найближчих родичів, тобто батьків, і твій з бабусею. Я певен, умовити моїх батьків зможеш лише ти І Чирік детально розповів дідусеві про все, аж до малинового чаю і обіцянку Мудрої Сови.
Он воно що! Задумливо похитав головою дідусь. А що саме пропонує Мудра Сова, вона скаже лише після того, як ти отримаєш дозвіл?
Так.
Але дозвіл на що? В чому я маю переконати твоїх батьків? Ми от що зробимо: завтра полетимо до Мудрої Сови вдвох. Я скажу їй, що обіцяю тобі дозвіл і підтримку, коли взнаю, що саме хоче запропонувати Мудра Сова.