Брехун! Ненавиджу тебе! Забирайся з мого дому!
Твого дому? Твого? Ні, Кат. Цей будинок входить до посагу, який твій батько віддав мені разом із тобою. Це моя власність, та й ти теж моя власність. Він штовхнув її назад на подушки й схилився над нею. Так, ти моя власність, Кат, як Ґленкірк, як мої коні та собаки. Ти річ, яка дає мені задоволення, річ, із допомогою якої я зроблю собі синів. Ти зрозуміла мене?
Вона підняла руку. Помітивши металевий відблиск, Патрик відхилився вбік, і рука пролетіла повз нього. Він вирвав маленького ножа з дівочих пальців і вдарив її в обличчя.
Викрутаси блудниці, люба моя! То цього ти хочеш? Щоб із тобою поводились, як із повією?
Я б краще стала повією, ніж твоєю дружиною, Ґленкірку! Я не належатиму жодному чоловікові! Жодному!
Він розсміявся.
Сміливо говориш, дівко! Я бачу, тобі це цікаво, то навчу тебе деяких премудростей повій. Ти вже непогано працюєш у ліжку. Але бракує практики. Що ж, це ми виправимо протягом наступних кількох тижнів.
Про що це ти? Її серце нестримно калатало.
Дивись, люба моя. Доки моє дитя не зародиться у твоєму череві, ти не поїдеш додому в Ґленкірк. Я розумію, що доти матиму підстави сумніватися у твоїй подружній вірності. А коли в тобі зростатиме мій син, ти не матимеш іншого вибору, еге ж?
Уставши, граф швидко стягнув свої бриджі й кинувся на неї. Він потягся до сердитих дівочих вуст і грубо поцілував її. Потому, сковзнувши між її ніг, закинув їх собі на плечі й занурив униз обличчя. Її крик жаху перейшов у стогін соромливого бажання, коли його оксамитовий язик почав пестити й вивчати її.
Патрику! Патрику! гукала вона. Не треба! Будь ласка! О Боже мій! Не треба
Вона відчайдушно намагалась уникнути вимогливого рота, що смоктав її квітку, язика, який наполегливо мучив її. Його великі руки залізною хваткою охопили її круглі стегна, і він тішився, вкриваючи її хвилями вогню й болю. Ридаючи, Кат силкувалася відмовити йому в задоволенні довести її до кульмінації, але Патрик двічі переміг її. Потому він зі сміхом здерся на неї й проштовхнувся глибоко всередину, щоб самому опинитися на піку задоволення. Вона відчула, що жадобливо звивається під ним. Скінчивши, граф скотився з неї й холодно проказав:
Оце, люба моя, був урок номер один.
Зіщулившись у кутку ліжка, Кат тихо плакала, плечі її тремтіли, коли вона захлиналася від ридань. Йому хотілося взяти її на руки, заспокоїти, але Патрик Леслі був упевнений, що найменша його ласкавість усе зіпсує. Він не хотів ламати її дух, але розумів, що мав бути господарем у власному домі.
Кат же була надто недосвідчена, ще не зналася на тих вишуканих способах, якими жінка може керувати своїм чоловіком так, що він того навіть не помічає. Патрик здивувався б, якби дізнався, що вона лила сльози не через те, що він зробив із нею, а тому, що він узяв над нею верх.
Граф знову затягнув наречену у свої обійми й став грати з її грудьми.
Ні! опиралася вона.
Однак він не зважав на неї й розминав рукою м'яку плоть.
Боже, бурмотів він до неї,Боже, та в тебе ж найсолодші цицечки, які мені доводилося куштувати.
Його губи пестили її тріпотливий живіт, а коли він став пересуватися нижче, вона закричала:
Ні! Тільки не знову!
Тихо сміючись, він підвівся на лікті й подивився на неї зверху вниз. Його рука протиснулася між її ніг, граючись пальцями.
Тобі, рідненька, не сподобався перший урок?
Вона намагалася вивернутися з-під нього.
Коли я розповім батькові, як ти ґвалтував мене, він тебе вбє!
Ні, голубонько. Він дав мені своє благословення на те, щоб робити з тобою все, що я схочу. Бо розуміє, що зрештою я виконаю нашу угоду й одружуся з тобою. Це єдине, чого він хоче.
Кат розуміла, що Патрик має рацію, і це розлютило її.
Він підтягнув Катріону під себе й цілував її зранені губи, доки вона не заплакала від болю. Його вуста помякшали, набряклий чоловічий орган розсував дівочі стегна, і вона жадібно вигнулася, жадаючи відчути його пристрасність усередині себе.
Патрик Леслі тихо засміявся.
Клянусь Богом, Кат, ти пожадлива маленька сучка! Цікаво, чи Фіона така сама гаряча, як ти.
Її кулачки забили по його гладеньких грудях. Він знову засміявся, а потім поволі почав стишувати її опір, змушуючи скоритися. Нарешті він глибоко заснув. Не маючи зараз жодної змоги втекти від нього, Катріона й сама віддалася сну.
Рано-вранці граф збудив її та знову заволодів нею. Її юне тіло боліло від такого незвичного навантаження. Зрозумівши це, він притягнув до спальні високу ванну з дуба й заліза й поставив її перед каміном. Вона вражено дивилася, як він носить казани з гарячою водою, доки ванна не наповнилася. Патрик дістав звідкись шмат запашного мила. Піднявши наречену на руки, він опустив її у воду.
Ти тхнеш, мов із борделю, зауважив він.
То ти маєш почуватися як удома! огризнулася вона.
Патрик зняв із ліжка постіль, викинув її в коридор і перестелив свіжою білизною з ароматом лаванди. Потім він зник і повернувся за кілька хвилин з кубком у руці. Кат уже вилізла з ванни й сиділа перед каміном, загорнута в рушник.
Випий оце.
Що це?
Солодке червоне вино зі збитим яйцем і запашним зіллям.
Напій виявився смачним. Забравши в неї вологий рушник, Патрик узяв її на руки, відніс до ліжка й вклав її оголене тіло на прохолодні простирадла під покривало.
Засинай, голубко. У тебе була довга ніч. Він нахилився й поцілував її в лоб.
Куди ти йдеш? запитала Кат. Він іще не встиг відповісти, а вона вже заснула.
Патрик Леслі дивився на сплячу дівчину й думав про те, як сильно він її любить і як боявся, уявляючи все найжахливіше, що могло статися з нею, коли вона втекла від нього. Він вирішив не давати їй більше можливості втекти, і йому, звичайно, не слід було говорити нареченій про свої почуття до неї. Жінки краще поводяться, коли невпевнені. До того ж, якби вона знову сказала, що ненавидить його, Патрик би цього не витримав.
Він скупався, одягнувся й пішов на кухню. Коналл устав із дерев'яної лави.
Сідай, чоловіче, наказав граф. Еллен, люба, дай-но мені тієї вівсянки, якою твій брат так смакує.
Служниця поставила перед ним миску.
Коналле, я хочу, щоб ти сьогодні поїхав до Ґленкірка й привіз одяг для господині Кат і для мене. Ми залишимося тут на кілька тижнів. Еллен, скажеш мені, що їй потрібно, а я все запишу.
Мілорде, я вмію читати й писати, крижаним голосом промовила Еллен. Якщо ви не заперечуєте, я хотіла б написати до леді Хей сама.
Дуже добре, Еллен. Він усміхнувся до неї.Не треба мене засуджувати, пташечко. Ти ж знаєш, що я її кохаю.
Ви її били, мілорде?
Десять ударів по її зухвалій дупці. Я буду господарем у своєму домі, Еллен.
Лише десять?
Лише десять, підтвердив він. Вона заслуговувала більше, але я милосердний до неї.
Так, погодилась Еллен. Кат справді заслуговувала більше. Та коли вона була дитиною, від того, що її били, не було жодної користі. Вона завжди ставала після цього вдвічі зухвалішою. Еллен сподівалася, що Патрик це почує.
Нічого не змінилося, усміхнувся він.
Еллен написала цидулку для леді Хей, прохаючи, щоб та передала кілька змін натільної білизни, дві мякі лляні сорочки, півдесятка тонесеньких шовкових нічних сорочок із посагу Кат, оксамитовий халат, капці, а також кілька брусків пахучого мила. Щодо гребінців і щітки для зубів, якою Катріону вчила користуватися прабабуся, то дівчина здогадалась їх узяти, коли втікала від Ґленкірка. Цидулку Еллен віддала графові.
Я залишуся тут, доглядатиму її. Речей тут небагато, Коналл не перетрудиться.
Хороша ти дівчина, сказав Патрик і повернувся до Коналла. Забери Бану назад до Ґленкірка, і кобилу твоєї сестри також. Я хочу, щоб тут залишилися тільки наші двоє коней.
О мілорде, благала Еллен, не забирайте в неї Бану. Вона так любить їздити верхи.
Її кобила чекатиме на господиню в Ґленкірку. Що більше коней я тут залишаю, то більше можливостей вшитися від мене Кат дістає. Я хочу запобігти цьому. Ми пробудемо тут, доки в ній не зародиться моя дитина. А потім я заберу її додому й одружуся з нею.