А на самом деле, по хрен мне все это твое хозяйство вместе с твоей молодухой.
Но мысль уже не остановить. Эту двушку родители получили от завода. Потом он уехал учиться в КПИ, и, по сути, съехал, потому что, вернувшись в город после дипломирования, сразу же ушел вприйми. Потом умер отец. А компанейской и доброй Лариске долго не удавалось найти себе пару. Ну никак у нее с парнями не срасталось Пока, наконец, на горизонте не вырисовался Жорик Редькин («кохайтеся, чорнобриві та не з москалями»), и тогда мать им предложила такой вариант: пока живите у меня, но Жорик пусть из общаги не выписывается, и тогда вам дадут малосемейку. Но Жорик не хотел малосемейку на краю города, а поставил вопрос ребромили прописывайте или гудбай. Засидевшаяся в девках сеструха упала матери в ноги: пропиши
И та дрогнула Потом родилась Машка, и эта троица выдавила теперь уже ненужную бабушку в село, создав ей невыносимую жизнь
Эх, надо будет поговорить с племяшкой. Хоть напоследок пожить своей жизнью Отдельно от всех Тут, конечно, евроремонт, удобно, хорошо, сытно, но Годы утекают как песок сквозь пальцы. Это сегодня 45, а завтра? А завтракердык. В Украине мужики долго не живут. Сделает там косметический ремонт На Жорика надежды нет, но Машка!.. Машка не меркантильная Машка добрая Одной крови. Кто с ним на кладбище каждый год ездит к родителям? Машка! С кем по душам поговорить? С ней же! И даже руки зачесались навести в родительской квартире порядок, что-то подремонтировать, подрихтовать
Вдруг словил себя на том, что сидит, согнувшись, как солдат в окопе, обнимая ладонями эмалированную кружку с горячим чаем Странно Что за предчувствия? Войны нет и не предвидится. Какие окопы? Украинамирнейшее государство. С кем воевать?
И облокотившись на спинку мягкого дивана, опять предался воспоминаниям.
Когда три года назад Жорик переехал к своей молодухе, Лариска резко сдала. От стресса у нее случился диабет, на ногах повылазили жилы И не нашла ничего лучшего, как попивать. Короче, пошла вразнос. И раньше не равнодушная к рюмке (почти 20 лет на рынке, а там это первое дело), взялась теперь за это дело всерьез. И постепенно из жизнерадостной, общительной и в принципе остроумной женщины образовалась саркастическая толстая старуха.
Конечно, на произвол ее не бросали. Машка к тому времени жила у мужа, да и Жорик аккуратно навещал, приносил еду и деньги Иногда, после очередной травмы и брата звали, чтобы организовать доставку в больницу. Тучное тело немолодой женщины надо было снести с 5 этажа хрущевки, потом возить на каталке от рентгена к врачу, от врача на рентген. Как-то зайдя в палату, он увидел ту самую веселую и смешливую Лариску из далекой юности. Рассказывая сопалатницам истории из своей жизни, она вся светилась от счастья и, по-видимому, чувствовала себя на последних «гастролях».
Черт А ведь так и говорила: «Я умру, а вы, сволочи, все соберетесь на моих похоронах». Так и случилось А бабушке о ее смерти до сих пор не сообщили. Зачем?
Заплющив очі і згадав
Сестравесела, життєрадісна погануля, а він поручгарний соромязливий хлопчина, якогось дідька напханий комплексами. Влітку їх відвозили до бабусі на село. Тієї самої бабусі, якій наразі 92 роки, а вона ще картоплю саджала минулої весни. Старе кишло із дверима, розділеними навпіл. Дуже зручно: нижня зачинена половинка заважає домашнім тваринам перестрибнути, і дуже зручно «стріляти» звідти з деревяної рушниці по курям і гусакам. Коло причілкаширока лава, де батько завжди спав улітку. У хаті 2 кімнатки. У більшійвисоке ліжко з периною. На стелісволок. Піч, яку він не пам'ятав розпаленою, бо взимку у бабусі звичайно не гостював. Стріха з мишами. Лише перед своєю смертю батько накрив хату шифером. Найулюбленіша справа малогоганятися з «рушницею» за півнем. І колись таки дочекався помсти: підстерігши «неозброєного» ворога, когут накинувся на нього і якби не бабусязаклював би на смерть.
Старша на 10 років сестра щовечора тікала до клуба на танці, а він залишався з бабусею. По стінах розвішані старі фотографії і написи в рамках. А він, маля зовсім, вмостившись зручненько на ліжкові намагається читати: «Бог есть любовь».
Бог єсть любов допомагає бабуся.
А хто такий Бог?
Стара лагідно посміхається й знижує голос.
А батькові не розкажеш?
Тато в Бога не вірує. Якщо довідається, лиха не оберешся. І бабуся тихесенько повістує, що Богце такий. Тут вона й сама запинається й лізе до скрині за допомогою. У хаті їх двідерев'яні, з металевими скобами й засувками. Не раз він малим туди лазив і довгенько сидів на дбайливо складених різнокольорових накидках, вибитих скатертинах та плахіттях Мама якось розповідала страшну історію, як один хлопчик заліз до скрині, а ляда закрилася, і той малий удушився Нещодавно мама витягла з цієї скрині старе шмаття й змушувала бабусю його вдягти.
Коли ви це збираєтесь носити? Помрете й не зносите. Нàшо ви це зберігаєте?
Та виявляється, під лахміттям є ще й книга. БІБЛІЯ.
Богце такий намагається бабуся пояснити і сама заплутується.
Людина? допомагає онучок.
Та ні Не людина
То хто ж? силкується докопатися дитина до суті.
Істота, нарешті вимовляє бабуся й хреститься з переляку кілька разів на надпис «Бог є любов». Бо і сама жахається того, що вимовила та з того, що перехрестилася. І швидко виправляється. Ні Не істота Надлюдина
Єдино що зрозумів малий, так те, що Бога треба побоюватися. Через те, що страшний і карає за найменшу провину. Та батько чомусь його не боїться, бо каже, що лякатися треба хіба що людей. Кому вірити? Вкрай заплутали хлопчину ці дорослі
Назавтра поки бабуся поралася біля свині, малий відхилив ляду А щоб та випадково не впала, притримав її зігнутою спиною. Зсередини пахтіло цвіллю й нафталіном. Дістав обережненько Біблію, поклав на стіл і відкрив першу сторінку:
«Авраам родил Исаака; Исаак родил Иакова; Иаков родил Иуду и братьев его; Иуда родил Фареса и Зару от Фамари; Фарес родил Есрома; Есром родил Арама; Арам родил Аминадава; Аминадав родил Наассона; Наассон родил Салмона; Салмон родил Вооза от Рахавы; Вооз родил Овида от Руфи; Овид родил Иессея; Иессей родил Давида царя; Давид царь родил Соломона от бывшей за Уриею; Соломон родил Ровоама; Ровоам родил Авию; Авия родил Асу»
Якісь чудернацькі імена Нетутешні ЧужіХто всі ці люди?
А ввечерібезкінечні оповіді, як бабуся пережила війну, як виховувала чотирьох дітей. Довге життя Чоловіка поховала одразу після війни. Дідусь їхав підводою через міст й перекинувся у річку. Приїхав додому й занедужав. І трясця його охопила. А потім дідові уві сні примарилося, що він упав у колодязь і довго з нього вилазив І таки видерся! «Тож житиму», повеселішав чоловіче, а по обіді відійшов
І бабусина вечірня молитва:
Я устал, иду к покою,
Боже, очи мне закрой.
И с любовью будь со мною,
Будь, Хранитель верный мой.
Я сегодня, без сомнения,
Уж виновен пред тобой.
Дай мне всех грехов прощенье,
Телусон, душепокой.
Тут бабуся замовкає, а він ще деякий час міркував, чим завинив? Ну гуляв із хлопчатами, тер кабачата для гусаків, нарвав вишні на вареники. У чому ж він винний? Сестра зрозуміло На танці частенько вечорами збігає, двоюрідний брат Андрійкона річку, а вінні Цілісінький день із бабусею. І за те його люблять. «Слухняний» каже бабуся И пестує стрижену голівку своєю шорсткою долонею.
Телевизор шипит серым экраном, пачка от сигаретпустая Вспомнил про коньяк в шкафчике и дернул с полстакана прямо из горлышка, а потом долил в бутылку чай и поставил назад, чтобы жена сразу не обнаружила подмену. В голове зашумело, колесики завертелись и вытащили на гора давно забытое
Черт, проведать бы бабушку, пока не поздно Последний раз осенью гостевал Правда, на той неделе звонил узнать, что там и как «Приїдеш мене ховати», відповіла старенька з сумом. «Та ви таке вже років сорок кажете Поживіть ще».
Бабуся, бабуся Жінка, яка подарувала йому щасливе сільське дитинство.
Якось витягла зі скрині своє злежане плаття і чистий фартушок. Потім вимивши замурзаний писок онука, наказала вдягнутися у парадне і повела «в собраніє». Це так на селі називаються збори, де співають псалми, які стара ретельно записує в зошит. Сірий товстий шорсткий зошит. Бабуся і вивчилася грамоті винятково переписуючи псалми. Як-от: