Аліса мигцем зиркнула на записи Жеремі. Він занотував потрійний обсяг нинішніх пожертвувань. Принаймні не затявся і спробував екстраполювати урок Коллінза на свою ситуацію.
Таке використання уяви для доступу до ваших реальних ресурсів дуже дієве і до того ж підвищує самооцінку. Нам усім не завадить більше любити себе.
Потім Тоубі Коллінз дав доволі складну вправу із чітким протоколом: учасники розійшлися у прилеглі зали, і їх по черзі заводили по двоє, щоб вони пройшлися розміченими на підлозі лініями з позначками часу символічним зображенням життєвого шляху. Учасники поверталися в дитинство, уявляючи, як отримують від батьків безумовну любов, якої часто бракує або яка не відчувається. Далі звертали за лініями в інший бік, забираючи із собою уявну отриману любов у сьогодення.
Коли черга дійшла до Аліси, жінка долучилася до гри і крок за кроком дотримувалася вказівок, слідуючи за другим учасником. Після цього Алісу переповнювали почуття, і вона питала себе, скільки часу триватиме цей стан позитиву.
Дуже корисно навчитися любити себе, пояснив Тоубі Коллінз учасникам, коли вони знову зібралися в залі. Я б навіть сказав, конче потрібно. Усе, що допомагає рухатися в цьому напрямку, має позитивне значення, і ви маєте хапатися за всі можливості, щоб розвинути свою самооцінку.
Аліса завважила, що Жеремі несхвально скривився.
Для цього, пояснював далі Тоубі, потрібно взяти собі просту звичку регулярно записувати ваші гарні риси, ваші вміння, ваші переваги: усе те, що може довести вашу цінність. Одного разу недостатньо. Це слід робити щотижня, і завжди саме письмово, аж поки висока самооцінка не стане для вас природною. Одна моя подруга радить щоранку казати своєму відображенню в дзеркалі «Я тебе люблю» або надсилати собі повітряний поцілунок. Може, це смішно, але, на мою думку, у цій справі годяться будь-які ідеї.
Жеремі закотив очі й похитав головою.
Коли Аліса й Жеремі вийшли надвір після семінару, вже сутеніло. Вони мовчки йшли поряд бульваром Бонн-Нувелль до автобусної зупинки Пуасонньєр. Париж купався в ніжному вечірньому світлі, і в повітрі віяло приємною свіжістю. О цій порі заторів уже не було й автівки стиха рухалися спорожнілими дорогами.
Ну і як тобі? запитала Аліса.
Жеремі відповів не одразу, ніби ретельно підбирав слова.
Доволі цікаво.
Гм Коли Жеремі висловлюється так некрасномовно, це недобрий знак.
Запропоновані методи таки дієві, хіба ні?
Схоже на те.
Певно, треба було його катувати, щоб він виклав плин своїх думок.
Але?
Він усміхнувся, та нічого не сказав.
Тобі не здається, що це позитив, динамізм, свобода?
Він кивнув, але не скидалося на те, що до кінця погодився.
Ти не віриш у дієвість його підходу? наполягала Аліса.
Вірю.
Але?
Скажімо так проблема в іншому.
У чому?
Жеремі зітхнув.
Підсумую: його система покликана зміцнити впевненість у собі, гордість, любов до себе Це дуже добре, але ж чи варто прагнути зарозумілості?
Не думаю, що цей підхід робить людей зарозумілими. Зарозумілість і низька самооцінка повязані, бо той, хто себе цінує, не має потреби доводити свою цінність іншим.
Можливо.
Аліса відчувала, що навела вагомий аргумент.
Якщо висловитись образно, пояснив Жеремі, гадаю, загалом, прислухаючись до порад на таких семінарах, ти станеш гарнішою, врівноваженішою, сильнішою гусеницею. Це дуже добре, а коли ж ти замислишся про те, щоб стати метеликом?
Аліса образилася, хоч не надто й зрозуміла, що він мав на увазі.
Якщо прагнути стати метеликом, перш ніж реалізуєш себе як гусениця, ризикуєш бути погано сформованим метеликом, що зламається від першого пориву вітру?
Можливо Але, розумієш, мета в житті не посилити своє «я», а навпаки: коли «я» відступає, людина отримує доступ до іншої реальності.
Якось занадто туманно для мене.
Відсторонившись від себе, людина може подарувати себе Богу й відкрити справжню могутність, безмежну Божу могутність, що є в кожному з нас.
Аліса зробила нелюдське зусилля над собою, щоб не розсміятися.
Я чудово знаю, доброзичливо мовив Жеремі, усміхаючись, що тобі це ні про що не говорить.
Аліса не витримала й щиро розреготалася.
Вибач, проказала, давлячись сміхом, «подарувати себе Богу» звучить так, наче подарунок Перу Ноелю
Жеремі розпачливо похитав головою і зітхнув.
Хай там як, додала Аліса, Арно Дежарден казав: щоб дарувати себе, треба спершу належати собі.
Жеремі, схоже, сприйняв цю думку. Тоді Аліса швидко додала:
І щоб відкривати доступ до іншої реальності, треба спочатку навчитися жити повним життям у цій.
Щоб жити повним життям, важливо перебувати в стані любові, а не зациклюватися на собі. Найголовніша настанова Ісуса: «Любіть одне одного».
Аліса поглянула Жеремі просто в очі.
І як твої парафіяни полюблять інших, якщо не люблять себе? До речі, Ісус також казав: «Люби ближнього твого, як себе самого».
Аліса вельми пишалася собою, що змогла процитувати Ісуса. Вона таки гарно попрацювала над підготовкою до проекту. У її роботі ніщо так не допомагає переконати клієнта, як влучна цитата лідерів у його галузі.
Жеремі нічого не відповів. Запала тиша, а тим часом друзі дійшли до автобусної зупинки. Дорогою їхали автівки. Пішохід заніс ногу на проїжджу частину, щоб перейти на другий бік, але ніхто не спинився його пропустити. На тротуарі перехожі йшли собі, навіть не дивлячись одне на одного, мабуть, усі поспішали додому.
Жеремі поринув у задуму.
Ось і настала слушна мить. Аліса мусила йому це сказати. Тільки дуже делікатно й обережно.
І як твої парафіяни полюблять себе, якщо ти сам не любиш себе?
7
Покоївка знову вкрала пральний порошок!
Роздратована Аліса сіла за кухонний стіл. Тео вже почав їсти сніданок, а його батько мастив тости маслом. У кавоварці булькала кава, наповнюючи квартиру стійким ароматом.
З чого ти це взяла? гигикнув Поль. Поставила вебкамеру у ванній?
Він уже наминав тост, водночас замальовуючи в блокноті портрет Тео.
Поставила мітку на упаковці. Спочатку сумнівалася, а тепер маю доказ.
Поставила мітку? Ти з глузду зїхала?
Не люблю, коли мене дурять.
Та байдуже, подумаєш, недорахувалися 20 грамів порошку.
Проблема не в цьому! Ідеться про довіру. У нас не може працювати людина, якій я не довіряю. У неї все ж ключ від квартири, як-не-як!
Те, що вона взяла в тебе трохи порошку, не означає, що прийде обчистити квартиру, коли нікого немає.
Тобі, може, й смішно, бо ти цілими днями спілкуєшся зі злочинцями і підозрілими типами, а я не хочу заплющувати на це очі. Я її звільню.
А покараєш тільки себе: це тобі доведеться шукати заміну.
То й нехай, сказала Аліса, намащуючи тост маслом.
Жінка зробила паузу, щоб налити каву в горнятка, і побіжно ввімкнула підсвітку над робочою поверхнею. Людині не в гуморі світло допомагає почуватися краще. Лампочки пожвавили пофарбовані в жовтий стіни, створивши приємну ілюзію, неначе в оселю пройшли сонячні промені, тоді як надворі небо було похмурим і сірим.
Мамо, хочеш? запитав Тео, показуючи на бляшанку.
А що це?
Смакота.
Кленовий сироп, пояснив Поль. Я із Квебеку його привіз.
У бляшанці?
Так його там продають. Принаймні найкращий. У гарних пляшечках то для туристів, гірший.
Аліса взяла ложечку, налила на тост сиропу й поквапилася скуштувати.
Неперевершено, пробурмотіла з повним ротом.
Так, погодився Поль, відпадний сироп
Це ж треба, як твоя робота впливає на твій лексикон.
Він усміхнувся.
У Квебеку я побував у цукровій хатинці.
Де, де?
У цукровій хатинці. Там варять кленовий сік, щоб приготувати сироп.
Дивна назва
Ага.
Я впевнена, що вони навмисне вигадали її, щоб привабити туристів.
А ось твоя робота змушує тебе всюди бачити маркетинг.
Тату, візьмеш мене наступного разу з собою?
Побачимо.
Будь ласка
Їж, бо в школу спізнишся.