А що Вас дивує? спитала Ілона і першою сіла за стіл. А що святкуємо? Макс, невже це твоя нова муза, а ми будемо свідками народження нового сорту твого шмурдяка?
Сідайте, дами. Макс пропустив повз вуха саркастичну репліку Ілони, наче її тут і не було.
А з цим юнаком ти мене не познайомиш, Максик? Ілона не вгамовувалася, кивнувши головою в бік Алекса.
Ілоночко, та я готовий з тобою знайомитися хоч в тисячний раз, ти ж знаєш, як ти мені симпатична. відповів Алекс, намагаючись перевести розмову на жарт. Дай я тебе краще поцілую, ти ж знаєш, що я постійно сумую за тобою. Алекс поцілував її в щоку, і Ілона посміхнулася. І вам, сестри, привіт і тобі, Ніка, bonjour.
Всі розсілися, Макс відкоркував пляшку і розлив по келихах темно-червоне, практично бордове вино.
Друзі мої,сказав він, тримаючи келих з вином, немов гусар, Сьогодні дві події. До нас приїхав, нарешті, наш спільний друг і наш весільний свідок Алекс! А ще, у його подруги Анни сьогодні День народження! всі зашуміли, а Алекс помітив, як Аня порозовішала від збентеження і від задоволення. Тому, я хочу просто випити за нас усіх, за друзів і за друзів друзів, так як друзі мого друга, теж мої друзі. Анютко, а Вам я бажаю звичайного людського щастя, такого, якого Ви самі собі побажаєте! З Днем народження!
Всі випили і почалася весела святкова вечеря.
Аню, ось Ви мені скажіть, тільки чесно, як Вам моє вино? запитав Макс.
Макс, скажу Вам чесно, що я не дуже розбираюся в винах. Я люблю сухі і напівсухі вина, терпкі і кислуваті. Але головний критерій для менеце, щоб вранці у мене не боліла голова. Якщо голова не болить, значить, вино того варто. А що до смаку, то Ви ж самі знаєте вислів, що про смаки не сперечаються. Якщо говорити про Ваше вино, то мені воно подобається, хоч і кислувате.
Ось! вигукнув Макс і підскочив до Ані з пляшкою, аби наповнити її келих знову. Ось справжній цінитель, а ви всі просто жалюгідні заздрісники. Анюто, а, давайте вип'ємо з Вами на брудершафт і станемо трішечки ближче.
Так після брудершафту доведеться цілуватися в десна. з усмішкою сказала Ілона. Ви до цього готові, Анюто?
Аня подивилася на Ілону, встала з-за столу і підійшла до Макса. Вони переплелися руками і випили на брудершафт. Потім Аня поставила келих на стіл і так міцно поцілувала Макса в губи, що той мало сам не впустив свій келих з рук. Ніколь зааплодувала, близнючки захихотіли, і Аня запитала, звертаючись до сестер, розрізняти їх вона ще не научілась. Ви ж не проти, найостанніші з улюблених дружин?
Всі засміялися, і обстановка потроху розрядилася. Вони сиділи досить довго, всі трохи захмеліли, Ілона, навіть зіграла Вівальді на роялі, близнючки намагалися співати в два голоси, але їм це не дуже вдавалося, Макс відзначався своїми тостами, а Аня досі не могла повірити, що все це відбувається з нею, що це її День народження, що навколо стільки нових друзів, і вона зараз на березі Лігурійського моря, в самому серці Провансу. Потроху всі розійшлися, Ніколь, Ельза і Луїза пішли відпочивати, Ілона покликала Алекса пройтися, їй захотілося поговорити з ним про різне. У кімнаті залишилися лише Макс і Анна. Вони сиділи на підлозі біля самого каміна з келихами червоного вина, вже досить захмелівщі, Макс розповідав різні веселі історії, а Аня, прикривши очі і спершись головою на крісло, слухала його в напівсні.
Анютко, а ось, скажи. Макс підсів до неї майже впритул, але вона не відкрила очей, а просто кивнула головою. Я запитаю прямо, щоб там без всяких інсинуацій
Питай. байдуже відповіла вона.
Аню, я не буду ходити навколо, ти мені дуже сподобалася, підемо я тобі покажу свій винний льох. Там так тихо, прохолодно і ніхто нам не завадить.
Максе, втомлено сказала Аня. Ти хочеш мене прямо на винних бочках в присутності всіх твоїх чотирьох дружин? Ти взагалі нормальний, ось скажи чесно? Я приїхала до тебе з твоїм другом, може, я його дівчина, а ти ось так от просто пропонуєш мені незрозуміло що.
Ну, чому, незрозуміло? Я тобі все нормально пропоную, і взагалі, там не тільки бочки, там є дуже мила кімнатка.
Блін, Макс, ми зараз просто посваримося і все, воно тобі треба? Давай, не будемо псувати один одному настрій, адже все так чудово було. Ти, дійсно, прикольний і мені дуже сподобався, але я заміжня, і у мене є коханий чоловік, розумієш? А ти просто класний і будеш моїм другом, якщо будеш розумничком. Аня підвелася на коліна, присунулася до Максу і поцілувала його в ніс. Максик, не ображайся, але це максимум, на що ти можеш розраховувати. Капни мені, краще, свого шмурдячка.
Макс налив по повному келиху, вони цокнулись і випили. Якийсь час вони сиділи мовчки, потім раптом Аня сказала:
Я починаю думати про нього, навіть тоді, коли його немає поруч А це вже тривожний симптом
Це ти зараз про Алекса? пожвавішав Макс.
Ну, так, про нього. Прикинь, ми ж з ним познайомилися тільки вчора вранці, тиждень тому я вийшла заміж за чоловіка, з яким прожила дванадцять років, нерозумно, так? І ось, через тиждень після весілля я втекла від нього, придумавши, що мені терміново потрібно в Крим. Ось, скажи, що я роблю?
Давай ще вип'ємо, і я скажу. він відкоркував чергову пляшку і розлив по келихах.
Мааакс протягнула Аня. Я ж завтра помру від такої дози вина. Я ж маленька, тендітна і ніжна.
Від мого вина ще ніхто не вмирав, повір мені. Ти мені краще ось що скажи
Ти хочеш запитати, що у нас з Алексом? перебила його Аня. Чи ти щось інше хотів дізнатися? вона відкрила очі і подивилася на Макса, той одним ковтком осушив свій келих.
Ну, загалом, так. Просто, він мій найкращий друг, і я його дуже добре знаю. Справа в тому, що я не пам'ятаю випадку, коли він бував з іншою жінкою.
А, що ти маєш на увазі, з іншою? запитала Аня, роблячи ковток зі свого келиха.
Упс Макс прикрив долонею рот, роблячи вигляд, що бовкнув зайвого.
Та розповідай вже, чого мнешся.
Просто я думав, що ти в курсі. Коротше, він сам тобі розкаже, якщо захоче.
А, якщо, не захоче?
Якщо запитаєш, то він розповість, якщо не запитаєш, то не розповість, він ніколи сам нічого не розповідає. Ось такий він у нас.
Давай, Максик, ти розкажи, а я тебе ще раз в носик цьомну. і знову поцілувала його в ніс.
Ну, як тобі сказати У них з Лес, все не так, як у Хотів сказати, у нормальних людей. Але я мав на увазі, що не так, як у інших. Вони живуть разом сто років, ось, скільки я їх знаю, стільки вони і разом. Живуть вони за своїми законами. Алексу взагалі наплювати на шлюби, розписи, вінчання, він завжди з сарказмом реагував на мої одруження. Ось у мене все по іншому. Я старомодний, і завжди вважав, що має бути весілля, банкет, свято. Входження в нове життя потрібно відзначати так, щоб потім не було соромно А він вважає, що це все маячня, що людям нормальним, які довіряють один одному, які дорожать одне одним, які завжди і всюди разом купу часу, а, головне, розуміють, цінують і приймають погляди один одного, таким людям шлюб не потрібен. Іноді, я згоден з ним, але, напевно, мені просто не щастило з жінками. Ніколь просто була самотня стара діва з приданим, Ілона, навпаки, продала себе мені ж за мої гроші, вона думає, що я тупий і не розумію, що відбувається, але я нічого не зміг зробити тоді з собою, настільки вона глибоко засіла в моєму серце ще зі студентства. Ці дві блонди просто офігенні в ліжку. Вони навіть жодного українського слова не вивчили за ті роки, що ми разом, у них елементарно програма не працює на запуск інтелекту. А ось у Алекса все не так. Вони з Лес всі свої грандіозні проекти здійснювали разом. Знаєш, я ніколи не бачив, щоб вони сварилися. Коли вони приїздили сюди ще до Ілони, то у Ніколь було свято. Вона просто обожнювала спостерігати за ними і слухати, як вони спілкуються, як підколюють один одного. Вона постійно говорила: «Високі стосунки!» І плескала в долоні. Ось любить вона їх і все. Коли вони пізніше приїжджали разом, то ми з Ілоною просто переставали сваритися. І, хоча, вони не дружили з Ілоною, вона дуже складна людина, але завжди вміли розрядити обстановку. До речі, тобі Алекс же показував виноградник, і ти бачила там таблички з іменами. А знаєш, чому я їм даю імена? Та, тому що, не дивлячись на їх різний характер, я маю на увазі своїх жінок, я їх усіх, дійсно люблю. І мені плювати, що в однієї характер добрий і ніжний, в іншої норовливий, у третьої, взагалі жахливий, а у п'ятої і десятої просто характер. Але, кожна з них дала мені частинку себе, за це я їх увічнюю в винограді. Ось, навіть не знаю, чого тобі про них ще розповісти. Вони такі однакові і такі різні одночасно. Вона вірить в любов і в те, що світ врятує саме краса, він же впевнений, що не краса, а цинізм буде правити світом, і коли це станетьсясвіт наблизиться до ідеального. Він не вірить в любов, точніше в те, як її всі уявляють починаючи від Шекспіра до Муракамі, зате він цінує дружбу. І, ось, якщо тобі пощастить потрапити до нього в список його друзів, тоді ти зрозумієш, що таке справжня дружба, вірність і альтруїзм.