Хитро, Кодрінгере. Але воно не так. Батько Цірі аж ніяк не був низького походження. Був принцом.
Та що ти кажеш? Я про те не знав. З якого королівства?
З якогось на півдні З Маехту так, саме з Маехту.
Цікаво, пробурмотів Кодрінгер. Маехт здавна нільфгардська марка. Входить до складу Провінції Метінна.
Але він є королівством, втрутився Фенн. Панує там король.
Панує там Емгир вар Емрейс, відрізав Кодрінгер. Хто б не сидів там на троні, сидить він з ласки й за рішенням Емгира. Але якщо ми вже про те, то перевір, кого Емгир зробив там королем. Я не памятаю.
Уже шукаю, каліка попхнув колеса свого крісла, відїхав, скриплячи, до книжкової шафи, стягнув з неї товсту кипу сувоїв і почав їх переглядати, кидаючи переглянуті на підлогу. Гммм Уже маю. Королівство Маехт. На гербі срібні риби й корони промінні на полі блакитно-червоному чотиридольному
Плюнь на ґеральдику, Фенне. Король, хто там король?
Гоет, на прізвисько Справедливий. Обраний через елекцію
Емгиром з Нільфгарду, холодно договорив Кодрінгер.
девять років тому.
Не той, швидко підрахував адвокат. Цей нас не цікавить. Хто був перед ним?
Хвилиночку. Маю. Акерспаарк. Помер
Помер від гострого запалення легенів, пробитих стилетом посіпаками Емгира чи того Справедливого, Кодрінгер знову виказав свою здогадливість. Ґеральте, чи отой Акерспаарк породжує у тобі якихось асоціацій? Він міг бути татусем нашого Єжака?
Так, підтвердив відьмак, трохи подумавши. Акерспаарк. Памятаю, Дані саме так звав свого батька.
Дані?
Таке він носив імя. Був принцом, сином того Акерспаарка
Ні,перебив його Фенн, вдивляючись у сувої.Тут про всіх сказано. Легальні сини: Орм, Горм, Торм, Хорм і Гонзалез. Легальні доньки: Алія, Валія, Ніна, Пакуліна, Мальвіна й Аргентина
Відкликаю свій наклеп на Нільфгард і на Справедливого Гоета, поважно заявив Кодрінгер. Того Акерспаарка не вбили. Він просто затрахався на смерть. Бо напевне мав він і позашлюбних, га, Фенне?
Мав. Чимало. Але жодного на імя Дані я тут не бачу.
Я і не сподівався, що ти побачиш. Ґеральте, твій Єжак не був ніяким принцом. Навіть якщо й насправді вилодив його десь на стороні той ходок Акерспаарк, від права на такий титул його, окрім Нільфгарду, віддаляла холерно довга черга легальних Ормів, Гормів й інших Гонзалезів із їх власними, напевне численними, дітлахами. З формальної точки зору Паветта вдалася до мезальянсу.
А Цірі, дитя мезальянсу, не має прав на трон?
Браво.
Фенн прискрипів до пюпітру, штовхаючи колеса крісла.
Це аргумент, сказав, задираючи велику голову. Виключно аргумент. Не забувай, Ґеральте, ми не змагаємося ані за корону для княжни Цірілли, ані за позбавлення її корони. З розпущеної плітки має випливати, що дівчину не можна використовувати для загарбання Цінтри. Що коли хтось таку спробу зробить, то легко буде поставити її під сумнів. Дівчина перестане бути в політичній грі фігурою, а стане тільки неважливим пішаком. А тоді
Дозволять їй жити, спокійно докінчив Кодрінгер.
З формального боку, запитав Ґеральт, наскільки серйозний це аргумент?
Фенн глянув на Кодрінгера, потім на відьмака.
Не дуже серйозний, визнав. Ціріллавсе ж кров Каланте, хай і трохи розбавлена. За нормальних умов може й відсунули б її від трону, але умови ненормальні. Кров Левиці має значення політичне
Кров Ґеральт потер чоло. Що значить Дитя Старшої Крові, Кодрінгере?
Не розумію. Хтось, говорячи про Ціріллу, уживав таке визначення?
Так.
Хто?
Неважливо хто. Що це значить?
Luned aep Hen Ichaer, сказав раптом Фенн, відїжджаючи від пюпітру. Дослівно це було б не Дитя, але Дочка Старшої Крові. Гммм Старша Кров Я зустрічав таке визначення. Не памятаю точно Хіба йдеться про якесь ельфійське віщування. У деяких версіях тексту ворожби Ітліни, тих, що старіші, є, як мені здається, згадки про Старшу Кров Ельфів, чи ж Ен Ген Іхер. Але ми тут не маємо повного тексту ворожби. Треба б звернутися до ельфів
Облишмо це, перебив його холодно Кодрінгер. Не забагато розмов за раз, Фенне, не забагато сорок за хвіст, не забагато віщувань та таємниць. Поки що дякуємо тобі. Бувай, плідної праці. Ґеральте, ходімо. Повертаємося до контори.
Замало, вірно? упевнився відьмак, щойно вони повернулися й усілися в крісла, адвокат за столом, а він навпроти. Занизький гонорар, вірно?
Кодрінгер підняв зі столу металевий предмет у формі зірки й кілька разів крутнув його в пальцях.
Занизький, Ґеральте. Копирсання в ельфійських віщуваннях для мене диявольськи обтяжливо, це втрата часу й коштів. Потрібно під час пошуків іти до ельфів, бо, окрім них, ніхто не в змозі зрозуміти їхніх записів. Ельфійські манускрипти в більшості випадківякась складнюща символіка, акровірші, інколи майже шифри. Старша Мова завжди щонайменше двозначна, а коли записанаможе мати хоч і десять значень. Ельфи ніколи не були схильні допомагати нікому, хто хотів розкусити їхні віщування. А тепер, коли в лісах триває кривава війна із білками, коли доходить до погромів, до них небезпечно наближатися. Ельфи можуть прийняти тебе за провокатора, людизвинуватити в зраді
Скільки, Кодрінгере?
Адвокат мовчав хвильку, безустанно граючись металевою зіркою.
Десять відсотків, сказав нарешті.
Десять відсотків від чого?
Не глузуй з мене, відьмаче. Справа стає серйозною. Стає усе менш ясно, про що тут ідеться, а коли невідомо, про що йдеться, то напевно йдеться про гроші. Тоді мені миліший відсоток, аніж звичайний гонорар. Даси мені десять відсотків від того, що матимеш, мінус уже сплачена сума. Пишемо угоду?
Ні. Я не хочу наражати тебе на збитки. Десять відсотків від нуля дають нуль, Кодрінгере. Я, дорогий мій колего, не матиму з того нічого.
Повторюю, не глузуй з мене. Не вірю, щоб ти робив це без зиску. Не вірю, що не криються за тим
Мало мене обходить, у що ти віриш. Не буде жодної угоди. Й жодних відсотків. Окресли розмір гонорару за збирання інформації.
Будь-кого іншого, закашлявся Кодрінгер, я б викинув геть, будучи впевненим, що мене намагаються надурити. Але до тебе, анахронічний відьмаче, якось дивно пасує шляхетна й наївна незацікавленість. Це твій стиль, це чудово й патетично старомодно дати себе вбити задарма
Не втрачаймо часу. Скільки, Кодрінгере?
Ще стільки ж. Разом пятсот.
Шкода, Ґеральт качнув головою, але мене не вистачить на таку суму. Принаймні, не в цю хвилину.
Поновлюю пропозицію, яку я колись тобі зробив, на початку нашого знайомства, сказав повільно адвокат, усе ще граючись зіркою. Візьми від мене роботу, й тобі вистачатиме. На інформацію й іншу розкіш.
Ні, Кодрінгере.
Чому?
Ти не зрозумієш.
Цього разу ти раниш мені не серце, але професійну гордість. Бо я собі лещу, вважаючи, що насправді я все розумію. В основу наших професій закладено підлість, але ти все-таки постійно віддаєш перевагу анахронічному перед новочасним.
Відьмак усміхнувся.
Браво.
Кодрінгер знову зайшовся кашлем, витер губи, глянув на хустку, потім підвів жовто-зелені очі.
Ти ж кинув погляд у список магічок та магів, який лежав на пюпітрі? У список потенційних роботодавців Ріенса?
Кинув.
Я не дам тобі списку, поки все не перевірю. Не керуйся тим, що підгледів. Любисток говорив мені, що Філіппа Ейльгарт, скоріше за все, знає, хто стоїть за Ріенсом, але із тобою тим знанням не поділилася. Філіппа не захищала б будь-кого. За тим негідником стоїть якась по-справжньому важлива фігура.
Відьмак мовчав.
Стережися, Ґеральте. Ти в серйозній небезпеці. Хтось веде із тобою гру. Хтось точно передбачає твої ходи, хтось ними майже керує. Не піддайся зухвалості та нахабству. Той, хто із тобою грає, це не стрига чи вовкулак. Це не брати Мішле. Це навіть не Ріенс. Дитя Старшої Крові, прокляття. Наче мало було трону Цінтри, чародіїв, королів і Нільфгарду, так ще на додаток й ельфи. Припини цю гру, відьмаче, вийди з неї. Перекресли плани, роблячи те, на що від тебе ніхто не сподівається. Обірви той шалений звязок, не дозволь, щоб згадували тебе поряд із Ціріллою. Залиш її Йеннефер, а сам повертайся до Каер Морену й не вистромлюй звідти носа. Заховайся у горах, а я попорпаюся в ельфійських манускриптах, спокійно, без поспіху, докладно. А коли вже матиму інформацію про Дитя Старшої Крові, коли буду знати імя чародія, який у те замішаний, ти зумієш зібрати грошву й ми зробимо обмін.