Линдгрен Астрид - Нові пригоди Карлсона, що живе на даху стр 6.

- Нащо мені гадати, я знаю,- мовив Малий.

- То скажи.

- Ні, це ти повинен сказати, розумієш? [545]

- Яка весела штука? - поцікавився Малий.

- Так, уже пізно,- погодився Карлсон.

- Отож-бо,- вдоволено сказав Малий.

- То я не буду стелити,- мовив Карлсон.

- Чудово,- втішився Малий.

- От шибеник! Як ти вгадав?

Малий перестав хихотіти.

бо надворі й далі лило як із відра.

Дядько Юліус голосно закричав.

- Що, може, ви захворіли?

- На що захворіли? - спитала панна Цап.

- Тихо, Карлсоне, тихо! - прошепотів Малий.

- Цікаво, що поробляє Фріда.

- Еге, ти не знаєш Фріди.

- А хто Фрідин наречений?

- Ні, у вас він швидше схожий на огірок.

- Це ти пащекуєш?

Малий почервонів, не знаючи, що відповісти.