- За вашим християнством і свобода - гріх.
- Що означає оте «за вашим християнством»? Ви зра дили нашій християнській вірі?
- Коли зраджують нас, то це гріх. Коли зраджуємо ми, то це свободa.
- Панове, - озвалася дівчина біля шинквасу, - чи не бажаєте по чарочці горілки «Зрада»? Ми маємо експортний варіант.
- А горілки «Свобода» у вас нема?
- Або горілки «Гріх»?
- Горілка - завжди гріх, чи вона «Столична», чи «Пше нична», чи «Гетьманська», чи «Московська». Тому вона так солодко п’ється, хоча й гірка, - сміється барменша.
- Це як кому. Кому солодко, а кому й гірко.
Вона наливає обом по чарці горілки, обоє із задоволенням перехиляють. На сцену витягають величезний макет пляшки з горілкою, на етикетці якої латинськими літерами написано:
ZRADA Made in Ukraine.
- Того в нас в Україні й життя немає, що зрада стала нашою національною етикеткою. Ми зраджуємо і друзів, і ворогів, і подружжя, і навіть себе. Нас у світі знають, як зрадників!
Гарненька барменша стежить за розмовою відвідувачів. Іноді крутить пальчиком біля скроні, іноді показуває:
«Клас!», також стрибаючи по столах і стільцях.
- Ви помиляєтесь, пане Зраджений, Нас не знають у світі, навіть як зрадників.
- Ну тому й не знають, що ми весь час зраджуємо…
- А ви ніколи не задумувались, чому люди зраджують?
- Як це - чому? Що за підступне, провокаційне питання?
- Не підступне і не провокаційне, і навіть не риторичне.
Ну чому, чому, чому люди зраджують? Ну скажіть мені, чому?
- Через вроджену зіпсутість… через брак належного виховання… через погані приклади зусібіч… і взагалі!..
- А от і не «взагалі»! Люди зраджують тому, що бути вірним не ви гід но! Вірність ажніяк не винагороджується в цьому світі, і особливо в Україні.
- То, по вашому, вірність можна купити за гроші, а зрада - там, де погано заплатили?