Так виходить, що цей хлопець — Рент Кейсі.
Тіна Щосьтам: Моя стара тачка — я називала її Вишнева Бомбочка — закінчила свою кар’єру на чортовому звалищі, заквацана до смерті. Таке буває, і найпевніше ти опинишся в самісінькому низу, за спиною в якогось іншого водія, чиї колеса все ще живі-здорові. Кого-небудь типу Ехо Лоуренс. Не думайте, що я її ненавиджу. Це все її брехеньки. Спитайте в Ехо, чим вона заробляє на життя; якщо вона назве щось інше, окрім траху, це брехня.
Ехо Лоуренс: Зверни увагу. Команди «квачистів» — це зграйки, зібрані просто на вулиці. «Акула», самотній водій, якому потрібна команда для допомоги, захисту чи просто для товариства, їздить довкруж, поки не почалося «вікно», шукаючи гравців, яких можна підібрати «з бордюра». Якщо у вас немає тачки, просто станьте на якому-небудь розі та підійміть великий палець. Машина пригальмує поруч і спитає: «Ти в грі?»
Ти кажеш: «А що у вас вільне?»
Вони кажуть: «Нам усе ще потрібен лівий дозорчий». Вони кажуть: «Маєш бабки на бензин?»
Деякі команди, які шукають учасника, попросять показати, чи можеш ти швидко й плавно крутити головою, щоб шия при цьому не хрустіла. Нікому нахрін не потрібен дозорчий із травмою хребта чи шиї після якоїсь аварії. Мати бабки на бензин — умова не обов’язкова, але вони демонструють міру твого зацікавлення.
Тіна Щосьтам: Інваліди зі зрощеними хребцями, лузери, відомі своєю курячою сліпотою або ж далекозорістю — їх можна бачити на хіднику всю ніч. Можливо, якась команда зглянеться й виділить їм ніяку позицію. У великій тачці невдаха може отримати те, що називають «місцем талісмана» — серединку заднього сидіння, де робити просто нічого, окрім як сидіти й патякати для підтримки настрою. В усьому іншому вони справжнісінькі Негодящі Іграшки.
Якщо у вас коротка шия чи слабенькі очі, то краще беріть із собою багато бабла на бензин і моліться про гарну команду з великим заднім сидінням. Розвивайте свій гумор та людські якості.
Ехо Лоуренс: «Вікно» — це чітко визначений час від моменту, коли гра починається, і до її кінця. Можна брати «вікно вихідного дня» — суботнє, чотири години. Або зіграти в «понеділковому всенощному вікні» з восьмої до восьмої.
Шот Даньюн: Тієї ночі, коли ми зустріли Рента, він дав драла з якоїсь нічліжки по талонах, чекаючи, поки його розподілять у перехідне житло для найттаймерів. У місті, де більшість людей або працює, або форсує піки, хлопцю, в якого нема роботи, а порт не приймає ні хріна, тільки й залишається, що тинятися вночі.
Рент залазить до тачки і простягає мені четвертак. Каліка, скажіть? Бабки на бензин — сраний четвертак. Якщо, звісно, не рахувати, що він золотий і датований 1887 роком. Не знаю, що то була за монета, але Ехо завела машину, і ми пірнули в дорожний потік. Рент запхався на наше заднє сидіння так, ніби він чекав на цьому розі, все своє сране життя чекав, коли ми пригальмуємо. І Ґрін, перекрутившись, щоб дотягтись назад, каже: «Дозволь я гляну на цю монету поближче».
Ехо Лоуренс: Хороший водій не дивиться нікуди, окрім як уперед. Хороші дозорчі не дивляться нікуди, крім як назад і в боки. Це не їхня справа — дивитися, куди машина прямує. Хороший штурман пантрує свій бік і половину вітрового скла.
Ви непросто видивляєтесь машини, які можна стукнути. Ви чатуєте на машини, які наближаються, щоб засадити вам. Ви шукаєте машин, які вже сіли комусь на хвоста. Ви пильнуєте поліції. Не тільки під час гонки, але весь час, коли стоїте на парковці, чи дражнитесь, чи просто так собі катаєтесь. Чи вистежуєте. «Дражнитися» значить кермувати чим-небудь вишневим, бездоганно-недоторканим, чистим та відполірованим просто посеред проспекту, «поля», або «траси», або «лабіринту». Ти бачиш виставковий яскраво-червоний лімузин, що гуде на цій центральній смузі, з ігровим прапорцем напоказ (гуркотливі бляшанки молодят чи малюнок «футбольної матусі» — аби показати, що вони в грі), але хрін ти його наздоженеш.
Це не значить, що купа новачків не намагається, виламуючись із гурту в гонитві за шматочком цієї червоної фарби.
Ветерани, команди, які знають, що таке «дражнилки», — ті спершу обдивляться. Ззаду одразу ж опиняються «тачки-тіні», розсипані широким загоном, — команди, що працюють у спілці з машиною-дражнилкою, готові вмазати новачкам, яких винесли чорти. Коли наступного разу ви почуєте звіт передачі «Небозі в дорозі» про прокляття кепських водіїв, то це про тачки-тіні, які ведуть рахунок на новачків.
АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Леви, і тигр, і ведмеді, оце так так! Яким би не був талісман вашої команди, остерігайтесь напливу футбольних фанів цього вечора. «Пуми», вперед! Обережно на постовому колі вздовж північного боку: там групове зіткнення з шести машин. Важко сказати, хто в ньому переможці, проте схоже, що всі вони є аматорськими командами. Жодних травм, але камери дорожнього руху фіксують велику юрму, що чубиться на аварійній смузі.
Ехо Лоуренс: Коли наступного разу проїжджатимете повз отаке ніфігове звалисько, подивіться прямо вперед — тільки швидко, — й, можливо, побачите «дражнилку», цю анітрохи не пом’яту, все так само гарнюню червону задницю, що зникає за рогом далеко попереду.
Тіна Щосьтам: Оцей справді легкий спосіб квацати, ми його називаємо «флірт». Береш і просто гарненько штовхаєш чийсь зад своїм переднім колесом. І якщо жертва подивиться і вподобає тебе, якщо йому сподобається те, що він побачив, ти їдеш геть, а він пускається слідом. Пересічна особа, вона займається Нічним Руйнуванням для того, щоби бути серед людей. Це дуже товариське заняття, спосіб знайомитися з іншими: ви по кілька годин сидите без діла й розповідаєте різні байки. Можна було б сидіти вдома, та навіть якщо ти співпереживатимеш вечірку, це все одно буде самотність. Пік із вечіркою закінчується, і ти так само всю ніч відбуваєш на самоті.
Навіть Руйнувальні Ночі стають нудними, якщо не можеш знайти іншу команду з визначеним прапорцем, — але це принаймні колективна нудьга. Як у родині.
Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза (ζ історика): Руйнувальні Ночі приваблюють переважно людей або занадто бідних, або занадто багатих для того, щоб приєднатись до гонитви середнього класу за фінансовим успіхом. Містер Даньюн та міс Лоуренс не вважали, що їм є що втрачати.
Шот Даньюн: Не проїхали ми і двох сраних поворотів, як нашу машину кидає вперед, шини звискують, приплющені до асфальту. «Акула» зчесав нам фарбу на лівому кутку багажника і вже готовий повторно квацнути наш лівий задній бік.
Усе ще тримаючи свій букет шовкових квітів, Рент смикається навсібіч, вигукуючи: «Хлоп у нас стукнувси!» Горлаючи: «Він стукнувси!»