— Цікаво, чому тут немає рослинності? — здивувався
Грегор.
За мить вони дізналися чому. Корабель на секунду завмер, а тоді занурився у гадану рівнину й, пролетівши кілька метрів, упав на поверхню.
Те, що здавалося рівниною, виявилося туманом такої щільності, який можна зустріти лише на Денеті.
Вони швидко відстебнули ремені й ретельно обмацали зуби, кістки та зв'язки. Переконавшись, що нічого не зламано, перевірили корабель. Падіння не пішло на користь їхньому старенькому судну. Радіо й автопілот цілковито вийшли з ладу. Десять пластин обшивки були зім'яті і, що найгірше, розтрощені деякі делікатні елементи системи керування.
— Нам пощастило, — сказав Арнолд.
— Так, — відповів Грегор, вдивляючись у туман. — Але наступного разу краще сідати за приладами.
— З іншого боку, я навіть радий, що це сталося. Тепер ти переконаєшся, що Конфігуратор — життєво необхідна річ. До праці.
Вони склали список усіх пошкоджених частин. Арнолд підійшов до Конфігуратора й натиснув кнопку.
— Пластина обшивки двигуна, квадратна, п'ять на п'ять дюймів, товщина — півдюйма, сплав 342.
Конфігуратор швидко виготовив необхідне.
— Нам треба десять штук, — сказав Грегор.
— Знаю, — відповів Арнолд і знову натиснув на кнопку. — Ще одну.
Машина не послухалась.
— Мабуть, треба вводити команду в повній формі, -промовив Арнолд.
Він ударив кулаком кнопку ще раз і вимовив:
— Пластина обшивки двигуна, п'ять на п'ять дюймів, товщина — півдюйма, сплав 342.
Машина мовчала.
— Дивно, — сказав Арнолд.
— Авжеж, — погодився Грегор, відчуваючи, що всередині у нього щось обривається.
Арнолд спробував ще раз — без жодних наслідків. Він глибоко замислився, потім знову вдарив кулаком по кнопці і вимовив:
— Пластикова чашка.