Що робити?
Сказати все, що думаєш, — вилетиш геть.
Нічого це не дасть.
Повинні бути якісь дійовіші засоби.
Він не сам. Напевне є більше службовців, що думають так, як він, але хто саме і скільки їх?
Бульдозера Ульсона не мучили такі проблеми.
Він вважав, що життя — весела розвага, і все в ньому зрозуміле.
— Одного я не можу збагнути, — мовив він.
— Справді? — мовив Гунвальд Ларсон. — А чого?
— Куди ділась машина? Адже сигналізація була справна, правда ж?
— Наче, так.
— Отже, через п'ять хвилин мости було взято на контроль.
Седермальм — острів, до нього веде шість мостів. А спецгрупа давно вже опрацювала докладні інструкції, як найшвидше заблокувати центральні райони Стокгольма.
— Так, — мовив Гунвальд Ларсон, — я питав у службі охорони громадського порядку. Начебто цього разу механізм не заїло.
— А що за тачка? — спитав Кольберг. Він ще не ознайомився з подробицями.
— «Рено-шістнадцять», ясно-сірий чи бежевий. У номерному знакові літера «А» і дві трійки. Звичайно, номер фальшивий, — мовив Гунвальд Ларсон.
— Можливо. Але я ще ніколи не чув, щоб дорогою з Марийської площі до Слюсеена можна було перефарбувати машину. А якщо вони поміняли її…
— То?..
— Де ділась перша?
Бульдозер Ульсон — невисокий, досить гладкий, рум'яний чоловік років за сорок — швидко ходив по кімнаті й ляскав себе долонею по лобі. Він весь час рухався, не давав спочинку ні ногам, ні голові. Тепер він говорив сам до себе:
— Вони заганяють машину в якийсь гараж поблизу станції метро або автобусної зупинки. Тоді один тікає зі здобиччю, а другий міняє номер і також ушивається. В суботу з'являється механік і перефарбовує кузов. А вчора вранці вже можна було переганяти тачку в інше місце.
Але…