З кристалу виник промінь: тонкими прозорими хвилями, від котрих палахкотіло теплом та вогнем, тіло Юнії огорталось первинною енергією Вічності.
— Після катастрофи зникне все, — гірко прошепотів Аріан, побачивши, що полум’яний кілька хвилин тому небозвід уже зникає. — Планети, цивілізації, зірки, матерія… і навіть Свідомість. Але ти… Спостерігачка… Хранителька Істини… Донька Всесвіту повинна жити.
— Ти мене покинеш! — Юнія зробила спробу піднятися, але в неї нічого не вийшло — тільки сльози, падаючи на зруйновану підлогу, показували її відчай. — Ні… я не хочу!
Темна панель засвітилася: пристрій вивів на екран об’єкт, знайдений за допомогою введених координат.
— Ти нічого не згадаєш, Юніє! — почав заспокоювати дівчину Аріан, торкаючись її холодних рук. — Це — єдиний вихід, щоб врятувати тебе. Я відкрив для тебе чужий світ переживань, порушив правила Праотців. Через мене ти зараз страждаєш. Твоя Свідомість не витримає такого хвилювання, якщо ти не переродишся. Після катастрофи зникне абсолютно все. Але ти зможеш вижити: я знайшов планету в пітьмі Космосу. Вона примітивна, але твоя душа знайде там притулок.
— Не покидай мене, — прошепотіла вона — обличчя Аріана темніло все більше і більше.
Але він її наче не слухав.
— Там ти зрозумієш, що таке кохання й ненависть, довіра та зрада, дружба й самопожертва. Ти не згадаєш цього Хаосу, який спричинили Праотці.
— Мені потрібен тільки ти, — промайнула думка в Юнії, але вона не змогла цього сказати — дивне тепло наповняло її тіло.
Кристал блимнув ще раз. Синій промінь з високої башти, котра стояла поряд, за Платформою, потрапив у тіло Юнії.
— Я не можу бути з тобою, — тихо промовив Аріан, доторкнувшись губами до чола Хранительки Істини. — Енергії пристрою вистачить на один імпульс. Всесвіт великий. Можливо, ми ще зустрінемось.
Свідомість Юнії покинула фізичну оболонку. Вона неслася крізь зникаючу атмосферу планети, крізь умираючі галактики, біля яких притаїлося Ніщо. Розум Доньки Праотців мчався повз численні світи безкрайого Космосу; линув до протилежного кінця Всесвіту. Юнія відчувала безкінечний політ у багатогранній світобудові: останнє, що вона побачила — це наближення невідомої блакитної планети.