Нічого не сказавши, Нота злегка підбадьорився цими словами і вони разом з Віктором почали вивчати здебільшого теоретичну частину музичного світу. Хоча і клавішам тоді добряче дісталося.
"Тимофій"
Пролетів ще один тиждень за який, справді диявольський план Володі щодо псування репутації «Чарісону» цілком сформувався. На перший погляд план був доволі складний та безперспективний, але безперечно цікавий.
Втім, перед його реалізацією нам доведеться послухати історію про іншого шеф-кухаря якого ми вже зустрічали раніше і який під час цих зустрічей міцно тримав язик за зубами…
Дитинство Тимофія пройшло в звичайному українському селі серед курей, гусей та іншого господарства. Якийсь час він ріс доволі веселою життєрадісною і дуже непосидючою дитиною. Але все змінилося в один липневий спекотний день, коли ховаючись від духоти, п’ятирічний Тимофій завітав у хлів де спокійно частувалися травою дві корови. Не обмежившись одним милуванням, Тимофій зробив найстрашнішу помилку в своєму житті за яку розплачується і досі. Бажаючи скуштувати свіжого молока прямісінько «з під крану» він підійшов до корови, потягнув до неї свою брудну кінцівку, а далі… А далі, його три години з рюмсанням і лайкою шукало все село. Яке ж було їх здивування коли вони завітали в хлів і побачили там Тимофія, що спокійно відпочивав без свідомості у величезній купі коров’ячого посліду. Після надання хлопчині першої допомоги і виклику швидкої, батькам не залишалось нічого іншого окрім як сподіватися на краще і корити себе за те, що сталося. Втім, виявилося, що Тимофій народився в сорочці. Крім малопомітної передислокації нижньої щелепи, на обличчі не залишилось жодних слідів від коров’ячого копита. Щоправда і від веселого Тимофія також ніяких слідів не лишилося. Хлопчик став вкрай спокійним, малорухливим і зовсім німим. Пізніше лікар повідомив: «Перед тим як корова нахитнула вашого сина, він якимось дивом встиг неабияк перелякатися. Я бачу в нього наслідки сильного психологічного стресу. Однак, ці наслідки можна ліквідувати за допомогою препарату, що знаходиться в аптеці навпроти…». Думаю не варто казати в якій частині свого твердження лікар виявився правий. Тим не менш, корова була продана, а ліки придбані з запасом на кілька місяців. Але все було зроблено дарма, оскільки Тимофій так і не розговорився, при цьому міцно підсівши на шалено дорогі ліки.
Та не дивлячись на свою біду, в спецшколі Тимофій навчався відмінно. Точно так він навчався і в університеті, а згодом працював не покладаючи рук. В нагороду за це доля звела його з Галушкою у вищезгаданому кулінарному шоу «Стравороби». І якщо чесно, переміг Галушка мабуть тільки завдяки своєму дивному другу і тому, що у фіналі їм з Тимофієм довелося готувати молочні страви, з якими останній був в дуже складних стосунках.
Мабуть найбільший дискомфорт, замкнутість і німота, спричиняли Тимофієві в особистому житті. Не маючи дружини, друзів і навіть тих кого було б умовно можна назвати приятелями, Тимофій кожного вечора, після роботи, навідувався у генделик під назвою «Дверцята в рай» аби досягти стану коли вже ніякий «Містер-допомога» не здатний відпрацювати свою зарплатню. Спочатку два келихи пива, а потім щось міцніше, допомагали бідоласі розслабитися і уявити хоча б на деякий час, що він звичайна людина яка говорить.
Он там, в кутку, з соломинки потягує мохіто чарівна незнайомка до якої можна підійти познайомитися, але… Хтось штовхнув Тимофія в спину, виливши на нього приблизно півлітра пива. Одразу ж згадавши про випадок з коровою, Тимофій обернувся аби заплатити кривднику за понівечене життя, однак перш ніж він це зробив, кривдник вже приносив своє десяте вибачення. Будучи доволі миролюбною людиною, шеф-кухар «Чарісону» прийняв вибачення, жестом давши зрозуміти, що все гаразд. В знак свого одинадцятого вибачення кривдник – хлопець дещо молодший за Тимофія, запропонував накизилитися за його рахунок. Тимофій довго відмовлявся, намагаючись пояснити, що на сьогодні йому вистачить, але незнайомець виявився невблаганним.
Вже через годину на їхньому столі стояли шість порожніх чарок від пива. Вони обговорили більшість тем які можуть обговорити ледь знайомі люди і хоча здебільшого це був монолог який супроводжувався кивками з боку Тимофія – нудьга гуляла явно в іншому місці.
—…Сімдесят копійок з гривні при умові, якщо ти сплатиш усі податки, — розповідав незнайомець про надскладну ситуацію малого та середнього бізнесу.
Тимофій погоджуючись захитав головою, після чого поглянув у свою порожню чарку.
— Ще пива!!! — крикнув бармену незнайомець і продовжив, — звичайно я схитрую там де можна і там де ні. А про всі ці перевірки я взагалі мовчу. — Ось ти наприклад, — вказав на Тимофія хлопець, — кухар, наскільки я зрозумів?
Зробивши ковток із бокалу, Тимофій ображено захитав головою, піднявши вказівний палець до гори.
—У тебе власний ресторан? — припустив незнайомець.
Тимофій знову ковтнув трохи пива і злегка прополоскавши ним зуби, опустив вказівний палець вниз.
— Ти шеф-кухар! — наче вигравши у рулетку вигукнув незнайомець. Побачивши, що Тимофій погодився, незнайомець потягнув до нього свій бокал, показавши тим самим як він поважає шеф-кухарів. «Будьмо!».
— Так от, хочеш сказати, що у вас все там чисто?
Тимофій зробив серйозний вираз обличчя, а потім повільно захитав головою, даючи зрозуміти, що в них у «Чарісоні» все просто блищить.
Незнайомець прикусив нижню губу і з надією в голосі мовив:
— Ну я маю на увазі… Хіба ви не хитрите?
Тимофій дав зрозуміти, що ні.
— Ну там м'ясо не першої свіжості?