Одне слово, за півгодини біля мене на столі виросла ціла купа зібганих аркушів.
Під вікном уже нетерпляче стрибала Нійолє. Час минав.
Я розсердився на себе і зопалу вивів на папері такі слова:
«Синьйорино! Якщо Ви хочете побачити кориду в місячному сяйві — будьте біля коралю рівно опівночі» — і поставив жирну крапку.
Акуратно згорнув папірець і написав зверху: «Айрес. Особисто».
Потім, поки не передумав, швиденько віддав листа Нійолє. Побачив з вікна, як вона стрімко помчала вниз вулицею. І одразу ж пошкодував про свою затію. А раптом Айрес сприйме це за жарт або покаже записку іншим? І всі насміхатимуться з мене?
Але що зроблене, те зроблене. І відступати вже пізно.
…Що ближче день котився до вечора, то дужче я хвилювався.
Згадував розповідь Василя Петровича, і в мені мовби починала бриніти якась невідома до цього часу струна — тихо, але наполегливо. Чи зможу я зробити те, що хочу? Випробувати себе на сміливість, як той іспанський хлопець, про якого розповідав батько Федора? Чи вистачить хоробрості й рішучості? А чи вся моя сміливість — лише на словах? Тоді навіщо я викликав Айрес? Невже лише через те, щоб похизуватися перед нею? І взагалі, навіщо мені ця пригода? Чи не краще повернутися додому, де на мене чекають мої книжки і спокій? І сам собі відповів: ні, не краще! Я ж давно мріяв про справжнє життя, небезпеку, прихильність Прекрасної Дами. Про те, щоб свіжий вітер завжди дмухав в обличчя, а не в потилицю! І про те, щоб дізнатися, хто я є — боягуз чи людина слова й честі?
Під вечір на обійстя повернулася Нійолє.
— Ну, що? — пошепки запитав я.
— Передала, — сказала вона.
— Особисто?
— Як це? — не зрозуміла мала.
— Ну, ти передала їй особисто — з рук у руки?
— Звісно! А як інакше?
— І що вона сказала?
— Нічого.
— Зовсім нічого?
— Зовсім. Просто прочитала і поклала в кишеню.
Я був розчарований. Гадав, що будь-яка дівчина почала б з цікавістю розпитувати — і що, і як, і навіщо, і з якими намірами…
Але потім збагнув, що Айрес не з таких — вона не буде виказувати своїх емоцій. Але все ж захвилювався, чи не сприйме вона мою записку за жарт.